Сьогодні, 10 червня, християни східного обряду відзначають одне з дванадцяти головних церковних свят – Вознесіння Господнє. Його святкують на 40-й день після Воскресіння Ісуса Христа, при цьому завжди випадає у четвер.
Походження свята
Згідно з Євангелієм, Вознесіння Господнє – день, коли Ісус Христос вознісся на Небо і сів «праворуч Отця». Спаситель після свого воскресіння з мертвих понад місяць перебував на землі серед своїх учнів і пастви. А після закінчення цього терміну зібрав апостолів у передмісті Єрусалима Віфанії на горі Елеон, благословив їх і у плоті вознісся на небо.
Тоді ж до присутніх з’явилися два ангели та проголосили, що Христос колись знову прийде на землю, щоб судити живих і мертвих.
У Святому Письмі розповідається, що востаннє Ісус Христос промовив своїм учням: «Мир вам!», а потім дав останню настанову: «Ідіть і навчіть усі народи, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина, і святого Духа, навчаючи їх, зберігайте все те, що я вам заповів, і я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця світу».
У джерелах трьох перших сторіч не згадується про це свято. Знавці обряду дотримуються думки, що тоді його відзначали разом зі святом Зішестя Святого Духа. У IV столітті Вознесіння Господнє стало загальнознаним святом: історик Сократ називає його «всенародним».
У IV ст. рівноапостольна цариця Олена на честь цього свята на місці Христового Вознесіння звела храм.
Звичаї і традиції
У народі вважалося, що в цей день весна остаточно переходить в літо, стає по-справжньому спекотно, відцвітають сади.
Як і багато інших християнських свят, Вознесіння Господнє увібрало в себе побутові народні традиції і навіть давні язичницькі звичаї. Так, на свято водили хороводи на честь майбутнього хорошого врожаю, в деяких місцях влаштовували веселі гуляння.
У будинках на Вознесіння пекли пироги з начинкою з зеленої цибулі, а також особливі хлібні страви – «драбинки», на яких обов’язково робили сім «перекладин», що символізують ступені (за кількістю небес апокаліпсису). Ці коржі освячували в церкві та з частуванням відправлялися в гості до рідні.
Вважалося особливим гріхом в період з Великодня до Вознесіння Христового в чомусь відмовляти мандрівникам, віруючі намагалися більше допомагати нужденним, подавати милостиню тим, хто просить.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Джерело Укрінформ, Паломницький центр «Святині України»
Юлія Осим