Президент України Володимир Зеленський про День пам’яті та примирення:
«Коли говоримо «ніколи знову», маємо на увазі передусім дуже конкретне «ніколи не забути». Тому й відзначається в багатьох країнах цей День – пам’яті та примирення. І в нас це не на заміну 9 травня, а для того, щоб зберегти й зрозуміти історію повніше, бо вона – спільна, одна на всіх у світі.
Щоб ніколи не забути, що нацизм був абсолютним злом. І будь-хто з тих, хто намагається виправдовувати його, заслуговує лише на засудження.
Ніколи не забути, що українці воювали разом з десятками народів проти нацизму.
Разом з росіянами, поляками, білорусами, євреями, грузинами, вірменами, британцями, американцями, французами та багатьма іншими. І точно не для того, щоб війна забирала життя наших людей 76 років потому.
Ніколи не забути, що Друга світова стала найстрашнішою в історії людства. Тому були створені міжнародні інституції та правила для підтримки глобального миру. Поважати їх – обов’язок усіх людей, а особливо – очільників держав та інших політиків.
Та щоб ніколи не забути, що мир втрачається надзвичайно легко. І це справжнє щастя, коли вдається його відновити.
Пам’ятаємо. Перемагаємо.
І цінуємо життя.
Вічна пам’ять загиблим у Другій світовій війні!
Ніколи знову!».
Як відомо, сьогодні, 8 травня, у всьому світі, зокрема, і в Україні, відзначають День пам’яті та примирення, присвячений пам’яті жертв Другої світової війни.
Варто також нагадати, що у Другій світовій війні загинув кожен п’ятий українець. Внаслідок воєнних дій загинуло щонайменше 8 мільйонів наших земляків. Із них більше 5.5 млн людей – мирне населення. З врахуванням вторинних демографічних втрат (померлі від хвороб і голоду, депортовані, емігранти), то втрати населення України у той час склали приблизно 14,5 млн людей.
Також нагадаємо, що Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 року коли гітлерівські війська вторглися в Польщу. Упродовж 1939-41 років завдяки серії успішних військових кампаній та низки дипломатичних заходів нацисти захопили більшу частину континентальної Європи. У той же час Радянський Союз анексував (повністю або частково) території сусідніх європейських держав: Польщі, Румунії, Фінляндії та країн Балтії, що відійшли до його сфери впливу на підставі Пакту Молотова-Ріббентропа. Згідного цього нацьсько-радянського договору, який було підписано 23 серпня 1939 року у Москві.
Пакт гарантував нейтралітет Радянського Союзу в конфлікті Третього Рейху з Польщею та країнами Заходу, та надавав можливість захоплення колишніх територій Російської імперії, а також територій, що ніколи їй не належали.
Таємним додатковим протоколом визначались сфери взаємних інтересів обох держав у Східній Європі та поділ Польщі між ними при очікуваному в ті дні нападі Німеччини на Польщу.
Радянсько-німецький договір втратив силу 22 червня 1941 року після нападу Німеччини на Радянський Союз. Лише після цього СРСР вступив у боротьбу із гітлерівськими нацистами.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Андрій Котенський