Дарницький суд Києва розглядає намагання Віктора Медведчука, купа Путіна, народного депутату України від «Опозиційної платформи – За життя», заборонити книгу журналіста Вахтанга Кіпіані «Правда Василя Стуса» про українського дисидента. У серпні минулого року він звернувся з цим проханням до суду. Позов також стосується видавництва «Віват» та книжкової фабрики «Юнісофт», спільно з якими видана книга.
Що пов’язувало Медведчука і Стуса?
Віктор Медведчук був адвокатом Василя Стуса. Загалом було чотири кримінальні процеси, де він захищав дисидентів. На думку Вахтанга Кіпіані, їх доручали не всім адвокатам, а тільки тим, яким радянська влада довіряла і яких «вважала контрольованими».
Двоє з підзахисних Медведчука загинули у таборах за нез’ясованих обставин: Юрій Литвин та Василь Стус. Обидва отримали максимальні терміни – по 15 років, обидва залишили свої короткі відгуки про Медведчука. Юрій Литвин назвав адвоката заангажованим, Василь Стус сказав, що в подібних процесах адвокатам надається роль другого прокурора.
У книзі Вахтанга Кіпіані є епізод про судовий процес над дисидентом у 1980 році. Суд проходив за зачиненими дверима, під час оголошення вироку Стуса видалили із зали, а вирок зачитали без нього.
Стуса засудили до 10 років примусових робіт і 5 років заслання. У таборі він помер. Тоді Медведчук визнав обвинувачення «правомірними». За офіційною інформацією, причина смерті — зупинка серця. Товариш Стуса, також колишній політв’язень Василь Овсієнко, висував припущення про загибель від удару карцерними нарами, імовірно, зумисне влаштованому наглядачами.
Чого хоче Віктор Медведчук?
Віктор Медведчук просить суд «заборонити Вахтангу Кіпіані видання та розповсюдження примірників книги «Справа Василя Стуса» у будь-якій формі та на будь-якій території, а також опублікування пов’язаної з цією книгою інформації у пресі, по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації, поширення в інтернеті чи іншими засобами зв’язку».
Претензії Медведчука здебільшого стосуються таких уривків із книги:
- «…розпинав поета (Василя Стуса — ред.) — призначений державою адвокат Медведчук»;
- «… Вітє, що виховувався у родині політзасланця …кажуть — шуцман»;
- «… чи була можливість у Стуса обрати “менше зло”. Проте є фактом, що наданого, підтримуваного держбезпекою адвоката звали Віктор Медведчук»;
- «Адвокати відверто «відбували номер», не забуваючи, правда, здирати гонорари з убитих горем родин…»;
- «…шістка комуністичної системи Медведчук…»;
- «… син поліцая…»;
- «…Медведчук на суді визнав, що всі “злочини”, нібито вчинені його підзахисним, “заслуговують на покарання”»;
- «… він (Віктор Медведчук — ред.) фактично підтримав звинувачення. Навіщо прокурори, коли є такі безвідмовні адвокати?…»;
- «Злочин перед поетом юрист Медведчук здійснив ще й тим, що не повідомив родині про початок розгляду справи… Боявся КГБ чи просто завжди був циніком та аморальним типом?».
Віктор Медведчук у коментарі Hromadske заявив, що подав позов проти Кіпіані, бо, на його думку, інформація в книзі не відповідає дійсності.
«Якщо людина дозволяє собі висловлювання, які не відповідають дійсності, то це є предметом судового розгляду для захисту честі та гідності, я так вчиняв завжди й буду робити в майбутньому», — сказав Медведчук.
Що каже Вахтанг Кіпіані й видавництво?
Журналіст Вахтанг Кіпіані вважає, що позов Медведчука є тиском на свободу слова, а він мав право на оцінні судження у своїй книзі.
«Є позов щодо 9 епізодів цих статей, які Медведчук вважає такими, що порочать його блискучу честь, гідність та ділову репутацію. Як на мене — це є прямим тиском на свободу слова. Тому що в цих 9 пунктах сім є так званими оцінними судженнями, тобто тут немає чого заперечувати, бо я так думаю і не збираюся відмовлятися від думки. Щодо двох інших — там треба говорити з адвокатами, які вважають, що треба буде доводити, що не те малося на увазі. Всі ці позови стосуються моїх оцінних суджень ролі Медведчука в судовому процесі, його особистих якостей, мотивів поведінки», — сказав журналіст.
Представники видавництва «Віват» вважають, що журналіст мав право на оцінне судження. «У книзі йдеться про оцінку історичної події, це по-перше, а по-друге, — про оцінку дій особи, яка була задіяна у цій історичній події. Саме ці оцінки й обурили позивача. Але сподіваємось, що суд буде справедливим і він не зашкодить свободі слова в Україні», — зазначив представник «Вівату» Сергій Глотов.
Також відповідачі вважають, що сам позов суперечить свободі слова, а також юрисдикції українських судів — у частині заборони видавництва «на будь-якій території».
Видавництво опублікувало заяву «Руки геть від Стуса» в якій просить усіх небайдужих прийти до суду та підтримати книгу у соцмережах з відповідними хештегами: #книганалавіпідсудних, #рукигетьвідстуса.
«Ми прогнозуємо, що це може бути останній суд у нашій справі в першій судовій інстанції, і вже 10 липня може бути оголошене судове рішення — своєрідний вирок свободі слова та науці. Існують також і інші варіанти розвитку подій. Наприклад, суд може за день не закінчитися. Ще один варіант: суддя може перебувати в нарадчій кімнаті по іншій справі — тому засідання не відбудеться. Наші адвокати пропрацьовують усі можливі сценарії», — каже Юлія Орлова, директорка видавництва Vivat.
Якщо ж суд ухвалить рішення на користь Медведчука, видавництво готове боротися в будь-яких судових інстанціях в Україні, а в разі потреби — дійти до Європейського суду з прав людини.
«У разі програшу ми будемо подавати апеляцію. Навіть у разі, якщо позов буде задоволено частково. Адже ані автор, ані видавництво Vivat не порушували закон, норми моралі й тим паче чиїсь особисті немайнові права. Довести це для нас принципово. У той час, коли Віктор Медведчук “захищає свої честь, гідність та ділову репутацію”, ми захищаємо право суспільства на пошук історичної правди», — додала Орлова.
Книга Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР» розповідає про кримінальну справу, життя і смерть українського поета-дисидента. Книга написана на основі матеріалів кримінальної справи Стуса 1980 року, які зберігаються в архіві СБУ (колишній архів КДБ). Книгу вперше презентували 26 травня 2019 року під час книжкового ярмарку «Книжковий Арсенал» у Києві. Уривки з книги можна почитати тут.
Андрій Котенський