Львівська блогерка-мандрівниця про допомогу Міністерства закордонних справ під час евакуації українців із Перу та Мексики:
«Друзі, я вже в Києві. Повернулась з Мексики швидко і безпечно. Зі мною разом до України прибули ще 38 осіб, всі ми мадрівники, які застрягли в Перу та Мексиці. Всі вже вдома на самоізоляції. А тепер деталі.
Онлайн система «Друг», організована нашим МЗС по всьому світі, працює і в моєму випадку спрацювала на відмінно.
27 березня я приймаю рішення повертатись додому (хоч перед тим планувала пересидіти «гарячі часи» у Мексиці), і прошу внести мене у список людей на евакуацію.
28 березня стає відомо про можливість цього ж дня вилетіти через Польщу. На роздуми часу немає, рішення треба приймати вже. Деталі як, коли, яким буде весь маршрут і скільки це коштує – другорядні. Головне – «вікно» є.
Весь день 28 і ранок 29 нерви і на голках, інформація про рейс уточнювалась, його переносили, в списки пасажирів нас внесли і це було добре, квитків на руках не було і це трохи бентежило.
29 березня пообіді з нами нарешті зв’язується авіакомпанія LOT і я оплачую квиток до Варшави, зарезервований для мене нашими дипломатами. Кому цікава ціна – приблизно 500 євро.
Далі тривалі спроби придбати квиток на запланований рейс SkyUp Варшава – Київ, який мав би вилетіти 30 ввечері. В мене нічого не виходить, хоча декому пощастило більше. Наші дипломати кажуть – не страшно, головне долетіти до Варшави, далі розберемося.
20.00 міжнародний аеропорт Канкун, рейс на Варшаву єдиний міжнародний рейс на табло. Аеропорт-привид, людей одиниці.
Реєструємось (нас було 4-ро українців), чекаємо. На стійці нам кажуть – місця у літаку не вказані, сідайте, де буде вільно.
Спецрейс авіакомпанії LOT летів за маршрутом Ліма (Перу) – Канкун (Мексика) – Варшава (Польща). Скільки людей вже на борту, у Канкуні не знали.
Літак з Ліми приземлився. Ура! Нас садять на літак. Яке щастя! Місць в економкласі нема. І що далі? Сідайте, де бачите! Чесно?!, – щаслива заскочила у вільний ряд в бізнес-класі, подумки дякуючи всім за все хороше.
Отримую повідомлення від посла України в Польщі: «є високий ризик, що рейс на Київ від SkyUp не відбудеться».
– отакої…
– «поки ви летите, ми вирішимо, як вас доправити в Україну»
– добре…
В літаку лише мандрівники з України та Польщі, всі розмови хто де був, що бачив, що не бачив, і де кого застала новина про закриття кордонів, штатів, провінцій і тд. Нас підгодовують бутербродами і солодким. За це ми вдячні, бо нас попереджали, що на спецрейсі їжі і звичайного обслуговування не буде. Все, аби мінімізувати контакт бортпровідників з пасажирами.
Приземляємось в Варшаві. Українські дипломати вже в аеропорту і з нами на зв’язку, в транзитну зону їх не пускать. Рейс SkyUp до Києва скасовано, триває організація автобусного переїзду до кордону.
В транзитній зоні всю українську команду збирають окремо.
– «Ваша страна вас бросила!», – театральним випадом нас зустрічає польський офіцер. «Ваш самолет не прилетел и мы не знаем, что с вами делать», – декламує далі і починає збирати наші паспорти. Ми пошкодували, що ніхто з нас цього не записав на відео. Віддали паспорти і ледь стримуючи сміх пояснили, – не хвилюйтесь, наші дипломати внизу чекають на нас.
А наші дипломати дійсно про нас дбали. Замовили нам їжу і напої в транзитну зону, постійно тримали в курсі всього, що відбувається.
Ще годинка очікування і нас повели на вихід, віддали паспорти, багаж передали в руки представників посольства. Далі – автобус і ескорт з польської поліції та консула – до кордону.
Як же нам було приємно в автобусі знайти повно їжі – піцу, сендвічі, солодощі, фрукти, воду і трошки наливки для зняття стресу. Окреме спасибі, за мексиканську піцу в цьому наборі. Так нас до кількагодинного переїзду підготували наші дипломати. У відповідь ми лише аплодували.
А далі кордон, кількаразова перевірка температури, паспортний контроль, зміна автобуса і Україна вітає вас!
Кожен з нас підписав документ про обов’язкову самоізоляцію. Ми розуміємо всю відповідальність і ризики, тому всі чемно сидітимемо вдома.
Фінансування трансферів з Варшави до кордону та з кордону до Києва, а також наше харчування взяло на себе Посольство України в Польщі та особисто українські дипломати.
А тепер подяки. В першу чергу:
– Ганні Пророк, консулу Посольства України в Мексиці Embajada de Ucrania en México / Посольство України в Мексиці
– Embajada de Ucrania en la República del Perú,
– консулам Посольства України в Польщі Дмитру Горбаню та Василю Зваричу
– Ambasada Ukrainy w Rzeczypospolitej Polskiej/Посольство України у Польщі та – особисто Послу України в Польщі Andrii Deshchytsia
– Міністерство закордонних справ України / MFA of Ukraine
Ви зробили неймовірну роботу!
P.S. Мій багаж залишився в Канкуні. Значить, повернусь туди…».
Андрій Котенський