У четвер, 6 лютого, у Львівському палаці мистецтв відбулася презентація книги «Собор Бориса Возницького. Спогади, роздуми». Упорядником книги стала донька легендарного музейника Лариса Возницька-Разінкова.
За словами Лариси Возницької, книга «Спогади Бориса Возницького» — це і його довірлива сповідь, і заповіт нащадкам перед лицем вічності. Життєпис великого музейника виходить далеко за межі звичного реєстру подій та фактів — його внесок в українську культуру і музейну справу неможливо переоцінити і важко перевершити. Він постійно був у русі, тому спогади писалися спонтанно, у рідкісні вільні хвилини, оскільки він багато працював, і, зокрема, тяжко фізично, аж до виснаження, курсував між філіями галереї, їздив у зарубіжні відрядження як головний музейник України.
«Я вдячна всім, хто сьогодні присутній на цьому заході і тим, хто долучився до цієї книги… Особлива подяка меценату Петрові Писарчуку, який за життя Бориса Возницького допомагав втілювати багато проектів, і не припинив цієї роботи після його трагічної загибелі… Дуже важливо, що у рукописах Бориса Возницького ми не прибрали жодного його слова, а передали увесь зміст дослівно, лише із літературною правкою», – повідомила під час презентації Лариса Возницька-Разінкова.
Як відомо, результатом подвижницької праці мистецтвознавця та організованого ним колективу став розвиток Львівської національної галереї мистецтв — адже саме Борис Возницький створив 16 музеїв-відділів цієї найбільшої музейної установи України європейського значення, що носить його ім’я. Разом із колегами він зібрав і врятував від знищення понад 36 тисяч унікальних експонатів, серед яких твори Іоана Георга Пінзеля, Мартино Альтамонте, Торвальсена, надгробні скульптурні композиції, гобелени, меблі, вівтарі, дерев’яні поліхромовані скульптури, предмети ужиткового мистецтва, що сьогодні становлять колекцію не лише Львівської національної галереї мистецтв ім. Б.Г.Возницького, а й інших музеїв.
«Тільки в розвитку культури, мистецтва – велич Держави. А хто минулого не осягне, той не матиме майбутнього». Про це заявив львів’янин, громадсько-політичний діяч Ігор Васюник, який також побував на презентації.
«Борис Григорович – це ангел-охоронець нашої культурної, мистецької спадщини. Він жив роботою. Його титанічна праця настільки важлива для України, що навряд чи комусь вдасться перевершити його. Разом з колегами він врятував понад 36 тисяч унікальних експонатів. І це тільки мала частина того, що можна розповісти про Бориса Возницького», – повідомив Ігор Васюник.
Він також пригадав, що свого часу, завдяки Борису Возницькому мав нагоду долучитися до відтворення мистецьких шедеврів, один з яких дивовижна картина «Alta monte» в Олеському замку.
«Собор Бориса Возницького. Спогади, роздуми» — лише частка життєпису Бориса Возницького. Та навіть окремі його фраґменти — надзвичайно яскраві і захопливі.
У спогадах — природна вдача Возницького: жодного зовнішнього пафосу, самозвеличення, амбіцій — лише робота. Тріумфальною аркою Б. Возницькому і його колективу є розгорнута в часі і просторі Львівська національна галерея мистецтв (замки, палаци, вежі, шедеври старожитності, дух історії і велич культури). У символічному плані — це Собор Бориса Возницького.
Фото: Ігор Васюник та Tatiana Danilova
