Верховна Рада 18 грудня підтримала в другому читанні законопроєкт №2237, який стосується питання недоторканності народних депутатів. Це рішення підтримали депутати з фракцій «Слуга народу» та «Опозиційна платформа – за життя», жодного голосу не дали фракції «Європейська солідарність», «Батьківщина» та «Голос». Всього за документ проголосував 291 обранець, передає Радіо Свобода.
Законопроєкт забороняє «доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом, іншим органам досудового розслідування, крім НАБУ та центрального апарату ДБР відповідно до їх підслідності».
Відомості, які свідчать про кримінальне правопорушення депутата, вносить до ЄРДР генпрокурор або особа, яка виконує обов’язки генпрокурора.
Клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, що обмежують права і свободи депутата, мають бути погоджені генпрокурором.
Закон також передбачає, що «народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді та її органах, а також при здійсненні депутатських повноважень, за винятком відповідальності за образу чи наклеп».
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності законом «Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України».
3 вересня Верховна Рада обмежила недоторканність народних депутатів України з 1 січня 2020 року. Тоді рішення підтримали 373 народні депутати при 300 необхідних.
Законопроєкт про обмеження депутатської недоторканності був зареєстрований у парламенті попереднього скликання п’ятим президентом Петром Порошенком. Він пропонує виключити зі статті 80-ї Конституції України положення, яке гарантує парламентарям депутатську недоторканність і неможливість бути притягнутими до кримінальної відповідальності без належної згоди Верховної Ради.
Конституційний суд України у червні 2018 року визнав цей законопроєкт конституційним.
Вероніка Рой