Новий головний архітектор Львова Антон Коломєйцев про відмову від об’єктів-«жестів», а натомість створення фонової забудови у місті:
«Сьогодні певні закони, норми і приписи сприяють модерністській забудові міст 10-, 12-, 16-поверхівками, суцільними «стінами». Я особисто виступаю за те, щоб формувати житлове середовище, середовище міста загалом будівлями висотою 7-8 поверхів, це гуманний масштаб. Але, звичайно, з окремими відхиленнями, з окремими акцентами.
Нам важливо навчитися формувати в місті якісну фонову забудову, перестати робити багато об’єктів-«жестів», а натомість робити більше культурних фонових об’єктів. Фонова будівля – це така, яка не перетягує на себе ковдру, не забирає всю увагу. Вона спокійно «сидить» в обрамленні вулиці.
Якщо ми візьмемо, наприклад, проспект Свободи, то 80% всіх будівель є рядовими – це житлові будинки з певним ритмом вікон, правильним пропорціюванням, є окремі декоративні елементи, які задають лице певного часу. При цьому громадських будівель на проспекті є орієнтовно 20%. Вони є особливими, вищими, більше виділяються, бо мають куполи, шпилі, скульптури. Переважно це є музеї, театри та інші будівлі громадського призначення.
На мою думку, нам дуже важливо навчитися формувати саме якісну фонову забудову. І це не означає, що вона позбавлена якихось деталей. Просто коли ти дивишся на будівлю з відстані 50 м, то вона є цікавою з боку загального пропорціювання. А коли підходиш, то зауважуєш якусь деталь, розшивку, фактуру. Це є вже «намацальний» ефект архітектури.
Якщо будівля є якісною з відстані 100 м, 50 м та тоді, коли ми до неї доторкнулися, то це – вираження великого архітектурного успіху. І чим більше таких споруд з’являтиметься у Львові, тим краще».
Наталя Дуляба