Народні депутати України від Львівщини, які є зареєстрованими та потенційними кандидатами на цьогорічних парламентських виборах, наголошують перед виборцями про залученні державні гроші на свої округи. А один з них – Тарас Батенко навіть замовляє відеоролики в місцевих ЗМІ для самореклами.
Так, у червні громадянська мережа ОПОРА зафіксувала випадки використання теми про залучення державних грошей для піару народного депутата Михайла Хміля.
«Ще один великий результат для розвитку та вдосконалення діяльності центру «Джерело» – 450 тис. з державного бюджету на реабілітаційні засоби. Це точно результат діяльності депутата такий, що можна виміряти», – про це написала на своїй сторінці у соціальній мережі Наталія Сіреджук.
Керівниця відділу соціальних проектів та розвитку Центру озвучила подяку Михайлу Хмілю і на відео.
Про те, що Хміль завітав на свято у Львівський міський центр реабілітації «Джерело» з гарними новинами, а саме позитивним рішенням Кабміну на його звернення щодо коштів на реабілітаційні засоби, він особисто згадав і на своїй сторінці в соцмережі.
Про інші місцеві справи, які реалізовані за кошти з державного бюджету Хміль також згадує у своєму звіті: облаштування ліфтів у Чорнобильській лікарні (5 мільйонів гривень), облаштування кабінету робототехніки у Центрі дитячої та юнацької творчості МЖК-1 (250 тисяч гривень).
Михайло Хміль – чинний народний депутат, обраний у 2014 році за списком від політичної сили «Народний фронт» під номером №42. Є секретарем Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва. 21 червня ЦВК зареєструвала Хміля як самовисуванця кандидатом у народні депутати у 115 окрузі (Сихівський, частина Личаківського районів міста Львова).
«Що зроблено за кошти по субвенції у селі Шпиколоси за сприяння Тараса Батенка (ВІДЕО)» 18 червня опублікувало видання «Золочів.нет». У матеріалі розповідають про ремонт народного дому (250 тисяч гривень), реконструкцію приміщення народного дому (140 тисяч гривень), благоустрій території у селі (36 тисяч гривень) та придбання техніки для навчально-виховного комплексу (10 тисяч гривень).
Раніше це ж ЗМІ публікувало матеріали про ремонт даху фельдшерського-акушерського пункту у селі Велика Вільшаниця, Золочівської школи №1, встановлення дитячого майданчика. Усі матеріали мають однаковий початок «продовжуємо огляд об’єктів, на які було виділено кошти по субвенції за лобіюванням нардепа Тараса Батенка». За підрахунками ОПОРИ лише за червень «Золочів.нет» опублікував 4 статті та відеоролики про субвенції за підтримки Батенка. Щоправда, за які кошти готуються ці матеріали, не вказано.
У той же ж час відеосюжет, «змонтований на замовлення» про реалізацію проектів у галузі медицини за сприяння Тараса Батенка», 14 червня опублікувало видання «Розділля ТБ». У ролику медики «дякують, нардепу за те, що ініціював кошти з державного бюджету на придбання УЗД-апарату, 9 ліжок для терапевтичного відділення та комп’ютер» для різних медустанов у Миколаївському районі.
Тарас Батенко – чинний депутат у 123 окрузі (місто Новий Розділ, Золочівський, Миколаївський, Перемишлянський райони). На виборах 2014 балотувався за поданням партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Після перемоги увійшов до складу однойменної фракції, однак у листопаді 2015 року вийшов з неї. Він також голова політичної партії «УКРОП». Кандидатом у народні депутати, як самовисуванцем, ЦВК зареєструвала Тараса Батенка 14 червня.
«За клопотанням Андрія Лопушанського, Турківщина отримала чергову субвенцію», – матеріал з такою назвою 14 червня опублікувало видання «Бойківщина». За інформацією журналістів 543 тисячі гривень розподілили так: на капітальний ремонт приміщення бібліотеки с. Верхня Яблунька (55 тис. грн), придбання музичної апаратури для народного дому (25 тис. грн), меблів для некомерційного підприємства «Турківський районний центр первинної допомоги» (50 тис. грн), облаштування дитячого майданчика (60 тис. грн), придбання студійного обладнання для студії районного радіомовлення «Карпатський гомін» (50 тис. грн), капітальний ремонт вуличного освітлення (50 тис. грн), облаштування огорожі кладовища (40 тис. грн), капітальний ремонт дороги від с. Боберка до с. Дністрик Дубовий (213 тис. грн).
За словами Ірини Кіри, помічниці нардепа Лопушанського, субвенція розподілена, враховуючи на запити, які надійшли до громадської приймальні.
«І піддавати сумніву доцільність такого рішення – це все рівно, що нехтувати інтересами громад та керівників установ та організацій, які справді щось хочуть зробити для покращення навчально-виховного процесу в школах чи культосвітньої роботи в народних дома», – зазначила вона.
Андрій Лопушанський обраний депутатом у 2014 році у 125 окрузі. Член депутатської фракції партії «БПП «Солідарність», голова підкомітету з питань газової, газотранспортної галузі та політики газопостачання Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Офіційно кандидатом у народні депутати як самовисуванець у 125 виборчому окрузі Андрій Лопушанський став 14 червня.
Ще один нардеп Михайло Бондар також не забуває звітувати у соціальних мережах про виділені субвенції на свій округ. У червні він написав про залучення коштів на придбання установки для витяжки хребта і великих суглобів з комп’ютерним контролем впливу (400 тисяч гривень), встановлення котла та системи опалення (кошти з державного бюджету та бюджету Радехівської міської ради в сумі разом 170 тисяч гривень), обладнання для лікування зору для дітей (на 600 тисяч гривень).
«За допомогою моїх звернень, Кабінет Міністрів України виділив додатково 625 тисяч гривень на завершення робіт по ремонту спортзалу Школи №2 у місті Радехові. Протягом 2017-2018 років, на цей об’єкт вдалось залучити близько 2 млн 100 тис. грн., з державного бюджету», – так про ще одну виділену субвенцію додав Бондар.
Михайло Бондар – народний депутат України, член депутатської фракції політичної партії «Народний фронт», голова підкомітету з питань вугільної промисловості Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. На парламентських виборах Михайло Бондар знову кандидуватиме у 119 виборчому окрузі (Бродівський, Буський, Радехівський райони, частина Кам’янка-Бузького району).
За даними аналітиків ОПОРИ, у 2016-2018 роках Кабмін здійснив розподіл майже 12 мільярдів гривень. Щодо коштів, які були виділені на Львівщину: 2017 рік – 111 мільйонів гривень на 187 субвенцій, 2018 рік – 285 мільйонів гривень на 944 субвенції, 2018 рік – 179 мільйонів на 626 субвенцій.
Серед найбільших проектів, що були профінансовані за рахунок субвенцій минулоріч – реконструкція Львівського обласного клінічного перинатального центру (30 мільйонів гривень).
За словами координатора спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Львівській області Тараса Радя, політичний піар народних депутатів на публічних коштах не є суто виборчою проблемою. Це більш комплексна і глобальна проблема узаконеної форми непрямого підкупу виборців та нецільового використання бюджетних коштів, яка відбувається на постійній основі. Мова про цільові програми, кошти яких мали б скеровуватися для підсилення місцевих бюджетів у рамках децентралізації для реалізації інфраструктурних проектів, ремонтних робіт, інноваційних ініціатив тощо. Проте на практиці вплив на розподіл та пріоритети субвенцій все менше мають органи місцевого самоврядування, а все більше народні депутати, переважно обрані в одномандатних округах.
Хоча уряд виділяє дані кошти, проте реальний вплив на їхній розподіл згідно процедури має депутатський корпус. У зв’язку з цим процес розподілу субвенцій переважно відбувається у ручному режимі на основі подань самих обранців у непрозорий спосіб, що призводить до все менш стратегічного використання коштів, щораз більшого дроблення суми витрат і диспропорційного розподілу в територіальному відношенні.
Таким чином народні депутати, які з різних причин мають можливість впливати на прийняття рішень або пролобіювати інтереси свого виборчого округу, отримують значний фінансовий ресурс для демонстрації результатів своєї «діяльності».
«Серед львівських мажоритарників найбільше фінансування у своїх округи залучають Тарас Батенко, Михайло Бондар, Богдан Дубневич, Андрій Лопушанський, Ярослав Дубневич. Часто вони це називають евфемізмом «позитивний лобізм». Проте практика освоєння цих бюджетних коштів ставить під сумнів цільовість їхнього використання, оскільки вони стали своєрідним «депутатським фондом» для роботи з виборцями, які, у переважній більшості, не усвідомлюють, що усі роботи зроблені за рахунок їхніх же податків. Через непоінформованість, низький рівень критичної оцінки, а подекуди свідоме маніпулювання виборці помилково вважають зроблені в рамках бюджетних програм ремонтні роботи формою благодійної діяльності народного депутата. Разом з тим, за цих обставин не має жодного порушення законодавства. Під час виборчого процесу подібного роду «благодійність» буде вважатися непрямим підкупом виборців лише за умови, що під час таких заходів будуть факти передвиборчої агітації. Враховуючи, що ця практика відбувається протягом кількох років на регулярній основі, то у свідомості людей сформувався сталий образ ефективного народного депутата, який ремонтує школи, дитячі садки, лікарні, ставить дитячі й спортивні майданчики, що не входить в його обов’язки. При цьому, якщо раніше народні обранці робили це за рахунок власних коштів через власні благодійні фонди, то тепер за кошти платників податків та значно ефективніше, аніж раніше», – зауважує Тарас Радь.
Інформація підготовлена Громадянською мережею ОПОРА
Омелян ШЕВЧУК