Представники громадянського суспільства та громадських організацій висловили свою стурбованість щодо перших політичних кроків Президента України Володимира Зеленського. Також вони окреслили «червоні лінії», перетин яких буде індикатором того, що Глава держави не прагне справжніх демократичних змін. Про це повідомляє Texty.org.ua.
Як мовиться в оприлюдненій заяві, перші рішення Володимира Зеленського «наразі демонструють нерозуміння викликів, що стоять перед країною».
«Ми гостро не поділяємо волю Президента оточити себе представниками режиму колишнього президента України Віктора Януковича, що суперечить принципам люстрації, а також людьми без відповідних компетенцій і таких, з якими Володимира Зеленського пов’язують бізнес-інтереси. Останні роки були надто болісними для країни, аби такі недалекоглядні кроки не мали наслідків. Ці наслідки можуть стати фатальними», – наголошують представники громадянського суспільства у своєму зверненні.
Відтак вони окреслили перелік можливих «червоних ліній». На їхнє переконання, якщо Президент їх порушить, це неминуче призведе до погіршення як внутрішньополітичної, так і зовнішньої ситуації навколо нашої країни:
Безпекові питання:
– проведення референдуму щодо формату переговорів з Російською Федерацією або принципів мирного врегулювання;
– сепаратні, без участі західних партнерів України, переговори з керівництвом Російської Федерації, представниками окупаційних влад та їхніх збройних формувань і банд на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, АР Криму та Севастополя;
– виконання, на шкоду національним інтересам, ультимативних вимог держави-агресора або досягнення компромісів із Кремлем ціною поступок за рахунок національного суверенітету, територіальної цілісності й устрою та незалежної внутрішньої і зовнішньої політики України;
– гальмування реалізації безпекової та оборонної політик, окреслених в Стратегічному Оборонному Бюлетені України.
Зовнішньополітичні пріоритети:
– зволікання, саботаж чи відмова від стратегічного курсу на членство в ЄС і НАТО, зменшення рівня політичного діалогу та руйнування двосторонніх інституційних механізмів співпраці за європейським та євроатлантичним напрямом;
– дії, які сприятимуть пом’якшенню або скасуванню режиму санкцій проти держави-агресора з боку міжнародних партнерів України;
– ревізія дій, які спрямовані на підтримку міжнародної солідарності навколо України, відновлення нашої територіальності цілісності, гарантій безпеки і захисту прав усіх, хто зазнає утисків внаслідок дій російського агресора;
– протидія чи перешкоджання діяльності української сторони в міжнародних судових інстанціях та арбітражах з притягнення Росії до міжнародно-правової відповідальності за акти агресії та заподіяну шкоду Україні та її громадянам.
Економічні кроки:
– преференції стосовно олігархів: зокрема, повернення націоналізованого Приватбанку його колишнім власникам або виплата «компенсацій» цим власникам та толерування використання монопольного становища фінансово-промислових груп в енергетиці;
– політика, спрямована проти чинних домовленостей з МВФ та іншими іноземними партнерами України, які сприяють макрофінансовій стабільності України;
– масштабний переділ власності в інтересах групи осіб;
– тиск на регуляторів (АМКУ, НКРЕКП, Національну раду з питань телебачення і радіомовлення) та використання їх в інтересах політичних сил чи груп, на противагу підтримці в їх реформуванні заради посилення та збільшення незалежності).
Ідентичність: мова, освіта, культура:
– перегляд закону про мову;
– перегляд закону про освіту;
– перегляд закону про декомунізацію та засудження тоталітарного минулого;
– будь-які дії, спрямовані на підрив чи дискредитацію Православної Церкви України чи підтримку Російської Православної Церкви в Україні.
ЗМІ та інформаційна політика:
– використання ЗМІ для пропаганди нової влади;
– відновлення роботи російських соціальних мереж та російських телеканалів в Україні;
– спроби скасування незалежності Суспільного мовлення: передчасна заміна складу його наглядової ради чи фінансовий тиск.
Функціонування держави:
– скасування електронного декларування для державних службовців та системи державних закупівель Prozorro;
– політично вмотивовані переслідування представників попередньої влади;
– реабілітація/повернення в політику представників режиму колишнього президента України Віктора Януковича та людей, які підтримували «диктаторські закони» від 16 січня 2014-го року;
– коаліція партії «Слуга народу» з політиками, що складали основу Партії Регіонів та Опозиційного Блоку в новому парламенті, та/або іншими партіями, які займають позицію примирення з Росією шляхом капітуляції або поступок щодо державного суверенітету та територіальної цілісності України;
– ігнорування діалогу із громадянським суспільством;
– гальмування ключових реформ: адміністративно-територіальної, медичної, освітньої, банківської;
– Затримка або саботаж антикорупційної та судової реформ.
«Перетин цих «червоних ліній» буде індикатором того, що Президент не прагне справжніх демократичних змін, не хоче постання чеснішого і відповідальнішого урядування, хоч обіцяв це під час виборів», – резюмують представники громадянського суспільства.
Наразі це звернення підписали: Український кризовий медіа-центр; Данило Лубківський, заступник Міністра закордонних справ України (2014); Інститут масової інформації; Центр громадянських ініціатив-ЦЕГРІН; Центр економічної стратегії; ГО «Детектор Медіа»; ГО «Інтерньюз-Україна»; Центр глобалістики «Стратегія ХХІ»; Рада зовнішньої політики «Українська призма»; EuromaidanPress; Texty.org.ua; Керівний Комітет Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства; StopFake; Валерій Пекар, віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців; ГО «CentreUA»; Інформаційний портал «Стоп Корупції»; Євген Степаненко, очільник Суспільного театру, ведучий програми «Війна і мир»; Юрій Макаров, письменник, член правління Суспільного мовлення.
Соломія Головіна