Співпраця з парламентом, фундаментальні реформи та боротьба з кризою
В розпал передвиборчої кампанії, деякі українські громадяни могли і не згадати одну важливу дату. Але 14 квітня виповнилося рівно три роки з того часу, як парламент затвердив новий Уряд, а Володимир Гройсман став наймолодшим главою Кабінету Міністрів в історії України – на той час йому було 38 років. Чим, крім цього рекорду запам’ятався Прем’єр і його команда?
Робота в кризових ситуаціях
У 2015-му році Валовий внутрішній продукт України впав фактично на 10%. Причин було чимало, а основна з них – війна на Сході України, яка відбирала чималі ресурси. Однак уже перший рік діяльності нового Кабінету Міністрів зумів кардинально переламати ситуацію. Бойові дії не припинилися, але вже в 2016 році було зафіксоване зростання ВВП воюючої країни на 2,3% (у 2018-му ВВП зріс уже на 3,2%). Минулорічна інфляція фактично вп’ятеро менша, ніж у 2015-му.
А головне – таких результатів Уряд зумів досягнути, не скочуючись до популізму. Адже деякі Кабінети ілюзію економічної стабільності створювали, «проїдаючи» багатомільярдні кредити і затягуючи борговий зашморг на шиї прийдешніх поколінь. Володимир Гройсман від такої політики свідомо відмовився. Уряд запровадив стратегію «починаємо жити за власні кошти». Звідси і стратегія управління державним боргом, і збалансовані бюджети.
«Якщо є бюджет на 1,2 трлн. грн.», – пояснював Прем’єр, – «а додаткових пропозицій до нього ще 2,2 трлн., то це нереально і неможливо. Бюджет не можна порушити. Не можна записати в бюджеті видатки, під які немає доходів. Інакше це будуть просто пусті обіцянки, системний обман людей».
Якщо вже говорити про бюджет, то Уряд Гройсмана викорінив традицію ухвалювати основний фінансовий закон країни «під ялинку» чи ще гірше – входити в новий вік без державного кошторису. Проекти подавали та голосували вчасно, а Держбюджет-2019 взагалі безпрецедентно швидко – в листопаді. Запроваджене трирічне бюджетне планування. Загалом співпраця законодавчої та виконавчої гілок влади видалася продуктивною. Головні урядові ініціативи, як-от пенсійну реформу, закон «маски-шоу стоп» чи закон про приватизацію, Рада підтримувала.
«Непідйомні» реформи
Помітно, що імідж реформатора подобається Гройсману. Молодий політик береться за реформування навіть тих галузей, на які попередні Уряди, в гонитві за миттєвими результатами, не зважали. Чого варті 6800 км. збудованих і відремонтованих шляхів. У 2016-му 90% українських доріг не відповідало нормам. Фінансування дорожньої галузі збільшили втричі (2016 – 19 млрд. грн., 2019 – 55 млрд.). Третина цих коштів – субвенція на місцеві дороги, які подекуди не ремонтували десятиліттями.
Реформа децентралізації стала відповіддю на ворожі тези про федералізацію України. І якщо метою федералізації було розшматувати Україну, то децентралізація, натхненником якої був Гройсман, державу об’єднала. Суть реформи – передати на місця грошей, ресурси, землі та повноваження. Тобто тепер левова частка податків залишається в місцевих бюджетах і там, де органи самоврядування працюють на совість – результати помітні неозброєним оком. Це інфраструктура, нові дороги, школи, котельні та багато іншого.
Проект «Нова українська школа» стала символом змін у галузі освіти. За новою програмою діти будуть навчатися через діяльність, а основна увага спрямована на розвиток компетентностей, а не запам’ятовування фактів. Власне, сьогоднішні першокласники вже за нею навчаються.
Ще глобальніші зміни в медицині. Це, зокрема, декларації з сімейними лікарями, що дали змогу пацієнтам самим визначати, в кого їм лікуватися – раніше за них вирішувала держава. Лікарі натомість отримали стимул працювати краще. Адже в кого більше пацієнтів – у того більша й зарплатня. Також розпочато реформування служби швидкої допомоги, безкоштовна діагностика і програма «Доступні ліки», завдяки якій 7 мільйонів українців можуть отримати медикаменти або безкоштовно, або із суттєвої знижкою.
Соціальний захист населення
Безумовно, доходи громадян за три роки зросли. Наприклад, вчителі стали отримувати на 85% більше. На 70% зросла середня пенсія. Середня зарплата зросла вдвічі, а мінімальна – у три рази. Але важливішими є навіть не ці цифри, а сам факт зростання соціальних стандартів, відповідно до можливостей економіки. Збільшити доходи бюджету, а потім і доходи українців – чіткий алгоритм від Уряду. Варіанти «позичити і роздати» чи просто надрукувати гроші тут, слава Богу, не розглядають.
Відтак відмова від популізму дала свої плоди. Тісна співпраця з МВФ дозволяє проводити важливі реформи, паралельно зменшуючи боргове навантаження. Україна вже увійшла в пік з виплат по зовнішніх зобов’язаннях – цього річ повинні виплатити 427 млрд. грн. боргу. Але, якщо дотримуватися розробленого плану скорочення боргу і не збавляти темпу реформ, економічне зростання може перетворитися в остаточну перемогу над кризою.
Марія САВЧЕНКО