Троє суддів, які задовольнили позов олігарха Ігоря Коломойського до Національного банку і Кабінету Міністрів щодо націоналізації Приватбанку, – недоброчесні. Це головуючий суддя Качур Ігор Анатолійович, а також судді Келеберда Володимир Іванович та Амельохін Віталій В’ячеславович.
Як заявили в громадському русі ЧЕСНО, Качур Ігор у деклараціях за 2013 та 2014 роки не вказав, що йому належить квартира.
Володимир Келеберда, за даними «Бігус.інфо», ймовірно фіктивно розлучився з дружиною аби приховати майно від декларування: він подавав документи для заміського будівництва, однак у результаті власницею будинку стала дружина, з якою він напередодні розлучився. Та за свідченням консьєржів, суддя та його колишня дружина продовжують проживати разом.
Амельохін Віталій є одним із суддів Окружного адміністративного суду Києва, якому у 2013 році було надано службове житло у Києві. За даними реєстру судових рішень, він подав позов щодо зобов’язання голови суду звернутися із вимогою виключити квартиру із числа службових і передати судді у постійне користування, який було задоволено. У такий спосіб суддя унеможливив передачу вищевказаної квартири іншим державним службовцям, які потребуватимуть службового житла, після звільнення Амельохіна з посади судді та фактично використав своє службове становище в особистих цілях.
Також, у 2013 році своїм рішенням Володимир Келеберда забороняв ВО «Свобода» та іншим суб’єктам, що реалізують право на мирне зібрання проводити мітинги біля будівлі Гостинного двору.
Нагадаємо, 18 квітня Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Ігоря Коломойського до Національного банку України та Кабінету міністрів України щодо неправомірності націоналізації ПриватБанку. В Нацбанку повідомили, що оскаржуватимуть це рішення.
27 лютого 2019-го стало відомо, що Коломойський у суді почав процес оскарження рішення уряду про націоналізацію банку.
В інтерв’ю BBC Коломойський заявляв, що очікує отримати компенсацію від держави за націоналізацію ПриватБанку «у тому чи іншому вигляді» після закінчення президентських виборів. Пізніше розмір цієї компенсації олігарх оцінив у щонайменше 2 мільярдів доларів.
За словами колишнього міністра фінансів України Олександра Данилюка, навіть якщо суд винесе рішення на користь олігархів, механізму повернення ПриватБанку колишнім власникам наразі немає.
Водночас чинний президент України Петро Порошенко заявив, що потенційний виграш Коломойського справи ПриватБанку загрожує майбутній співпраці України з МВФ.
Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов прямо чи опосередковано володіли понад 91,5% акцій ПриватБанку. Інші належали міноритарним акціонерам, зокрема менеджменту на чолі з головою правління Олександром Дубілетом.
У грудні 2016 року ПриватБанк був націоналізований рішенням українського уряду і перейшов у власність держави. У грудні 2017 року націоналізований ПриватБанк подав позов до Високого суду Лондона проти Коломойського, Боголюбова, а також низки компаній, які імовірно підконтрольні їм.
Коломойський повідомляв, що він був вимушений сам запропонувати націоналізацію ПриватБанку через «способи штучного зниження капіталізації банку» з боку НБУ.
Тодішня голова НБУ Валерія Гонтарева повідомила, що екс-власники ПриватБанку вивели 16 млрд гривень в ніч перед націоналізацією. Також повідомлялося, що ПриватБанк перед націоналізацією вивів 110 мільярдів гривень через фіктивні компанії.
20 грудня 2017-го Високий суд Лондона вирішив арештувати активи Коломойського і Боголюбова у всьому світі на суму понад $2,5 млрд.
Арешт активів був виданий на підставі детальних доказів, наданих суду, з яких випливає, що Коломойський і Боголюбов шляхом проведення ряду незаконних операцій вивели з банку майже два мільярди доларів. У результаті цього кошти були перераховані компаніям, які їм таємно належали або перебували під їхнім контролем.
Компанія Kroll за результатами аудиту повідомила, що колишні менеджери ПриватБанку вивели понад 5,5 мільярдів доларів. Кредити, які видавав ПриватБанк юридичним особам, використовувались для придбання активів та фінансування бізнесу екс-акціонерів та груп пов’язаних з ними осіб в Україні та за кордоном. Схема діяла близько 10 років.
