Статус, повноваження Президента України, а також порядок його обрання визначає Конституція. За часи незалежності її змінювали декілька разів, відтак у різні часи глава держави мав різні повноваження. Так, у 2010 році Конституційний суд повернув чинність Конституції у редакції часів президента Леоніда Кучми, яка наділяла очільника країни значними повноваженнями.

Втім із 2014 року, після втечі Віктора Януковича з України, парламент відновив дію Конституції у редакції 2004 року, яка перерозподілила важелі впливу від президента на користь Верховної Ради та уряду.

Президентом України може бути виключно громадянин України, який досяг 35 років, має право голосу, проживає на території країни протягом останніх десяти років перед виборами та володіє державною мовою. При цьому він не має права обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян, займатися підприємницькою або іншою оплачуваною діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства.

Одна й та ж особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд.

Президент України:

• є головнокомандувачем Збройних Сил України;
• призначає і звільняє з посад вище військове командування;
• приймає рішення про використання Збройних Сил у випадку збройної агресії;
• приймає рішення про мобілізацію;
• вносить подання до Верховної Ради про призначення міністра оборони (остаточне рішення про призначення приймає рада);
• є головою РНБО;
• приймає рішення про введення воєнного чи надзвичайного станів (його обов'язково має затвердити Верховна Рада).

Як наголошують науковці, зараз, коли на Донбасі триває війна, до бачення національної безпеки і оборони кандидата на пост президента українці мають ставитися особливо прискіпливо.

«Це перше, на що потрібно звертати увагу, коли будете йти голосувати. Аналізуючи програми кандидатів, першочергово слід розуміти те, як президент буде гарантувати безпеку і оборону як кожному із нас, так і державі загалом. Це ж та особа, на яку Конституція покладає дуже серйозну відповідальність у сфері національної безпеки і оборони», – пояснює доцент кафедри конституційного права юридичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Володимир Кобрин.

Засади зовнішньої політики Президента України визначає виключно Верховна Рада, він лише здійснює керівництво нею.

Отож у цій сфері глава держави має такі повноваження:

• представляє Україну на міжнародній арені та у міжнародних організаціях;
• веде перемовини і укладає міжнародні договори (укладати такі договори можуть лише президент, прем'єр-міністр і міністр закордонних справ);
• подає на розгляд Верховної Ради кандидатуру на посаду міністра закордонних справ (остаточне рішення приймають народні депутати під час голосування);
• приймає рішення про визнання іноземних держав від імені України;
• призначає і звільняє дипломатичних представників України в інших державах, а також при міжнародних організаціях.

Як підкреслює Володимир Кобрин, зовнішньополітична діяльність президента насправді має дуже важливе значення для українців, адже саме він є вектором руху держави і, відповідно, її розвитку.

«Пригадуєте, зміна президента у 2010 році (прихід до влади Віктора Януковича, – ред.) для багатьох була подією, яка в принципі ні на що не впливала, бо Україна вже обрала курс на ЄС і НАТО. Так, цей курс був реалізований зі слабкою динамікою, але протягом 2005-2010 років рух держави у цьому напрямку як-не-як був збережений. Але ми побачили, що прийшов новий глава і фактично перше, що він зробив, – це повністю розвернув державу та змінив зовнішньополітичний курс. Яскравий приклад – укладення так званих Харківських договорів, якими перебування Чорноморського флоту у Криму було продовжено на 50 років, хоча воно мало завершитись у 2017 році. От і люди почали кусати лікті, бо просто не очікували такого повороту», – зауважив Володимир Кобрин.

Очільник країни призначає позачергові вибори до Верховної Ради у випадках, передбачених Конституцією. Він є суб'єктом законодавчої ініціативи, адже визначає законопроекти, які невідкладно розглядає парламент. Також виключно президент підписує закони та має право вето. При цьому таке рішення він має аргументувати, направити закон на доопрацювання та на повторний розгляд у Верховну Раду.

Президент України подає до Верховної Ради кандидатури на посади міністрів оборони, закордонних справ, генерального прокурора, голову СБУ та членів ЦВК. Рішення про призначення таких осіб на посаду чи їхнє звільнення приймає виключно парламент.

Глава держави має повноваження:

• призначати та звільняти з посади за поданням Кабміну голів місцевих державних адміністрацій;
• скасовувати рішення (розпорядження) голів місцевих державних адміністрацій, якщо вони суперечать Конституції і законам України;
• призначати половину членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення (іншу половину обирає парламент);
• скасовувати акти Ради міністрів АР Крим;
• зупиняти дію актів Кабінету Міністрів із мотивів неконституційності. У такому випадку глава держави зобов'язаний звертатися у Конституційний суд.

Ще одним важливим повноваженням Президента України є подання у Верховну Раду кандидатури Прем'єр-міністра України. Перш ніж це відбувається, парламентська коаліція обирає власного кандидата і рекомендує його главі держави. Своєю чергою він може як погодитися з такою пропозицією, так і проігнорувати її. Але тоді виникатимуть труднощі із формуванням органів виконавчої влади – іншу кандидатуру на прем'єрське крісло парламент може просто не схвалити. Тому тут важливим фактором є те, чи є коаліція пропрезиденсткою. Втім вважати, що глава держави одноосібно призначає прем'єра – неправильно.

Свого часу керівник держави мав право утворити будь-який суд, ліквідувати або реорганізувати його. Сьогодні він тільки вносить до парламенту відповідний законопроект, і лише рада голосуванням вирішує долю конкретного суду.

Також президент призначає третину складу Конституційного суду, здійснює помилування засуджених.

До судової реформи, яку впровадив у 2016 році Петро Порошенко, суддів загальних судів призначав президент своїм указом. Тепер за результатами конкурсу Вища рада правосуддя обирає кращих претендентів на цю посаду і подає їхні кандидатури на розгляд главі держави. Таким чином в Україні хочуть покращити якість суддівського корпусу та звільнити одіозних слуг Феміди.

Керівник держави також приймає рішення про:

• надання особам громадянства України;
• надання особам притулку;
• присвоєння військових і вищих дипломатичних звань;
• відзначення державними нагородами;
• призначення президентських стипендій, державних премій;
• відзначення в Україні пам'ятних дат і офіційних свят;
• встановлення і нагородження президентськими відзнаками;
• створення допоміжних органів президента коштом держбюджету.