Син заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського Ігор був безпосереднім учасником мільйонних схем з розкрадання в оборонному комплексі. Про це йдеться у розслідуванні Bihus.info.
За інформацією журналістів, Гладковський-молодший, якому на той момент було 22 роки, разом із партнерами організував у 2015 році постачання контрабандних російських деталей для військової техніки.
При цьому, державні оборонні підприємства переплачували за товар у 2-4 рази, купуючи його у фірм-прокладок. Керівництво концерну “Укроборонпром” знало про шахрайські оборудки і давало на них згоду.
Саму схему розслідувачі вже описували півтора роки тому.
Вони стверджують, що восени 2018 року отримали анонімний лист із архівом листувань фігурантів афери. Перевірка журналістів показала, що наведені у переписках факти відповідають встановленим раніше. Отже, надісланий архів, скоріше за все, є автентичним.
Бізнесом на державних закупівлях, крім вже згаданого Ігоря Гладковського, займався також його друг Віталій Жуков, який “оформлює документи, заносить відкати”. Він працював в “Укроборонпромі”, звідки звільнився у 2014 році, перейшовши у приватний сектор.
Третій організатор схеми – Андрій Рогоза. Його автори розслідування називають “спеціалістом з контрабанди”, стверджуючи, що чоловік “ще до народження тріо з Жуковим і Гладковським, заробляв на сумнівних оборонних контрактах”.
Як свідчить оприлюднене листування, Гладковський-молодший займався вирішенням питання найвищого рівня, узгоджуючи договори, зокрема, через свого батька. Гладковський-старший, крім посади в РНБО, також має бізнес-відносини з президентом Петром Порошенком.
Жуков і Рогоза займались так званою “поточною чорною роботою” – безпосередньою організацією поставок, домовленностями із постачальниками і переказом коштів.
У спілкуванні з керівниками держпідприємств і постачальниками підприємці прямо кажуть про контрабанду з Росії і обговорюють перерахування коштів.
Між собою чоловіки домовлялись, наприклад, про те, які питання Гладковському-молодшому потрібно вирішити через свого батька чи через керівників заводів.
Йдеться у переписці і про суми доходів.
Загалом журналісти встановили щонайменше 250 мільйонів гривень, зароблених через 3 основні фірми-прокладки. Такою фірмою виступала навіть “Кузня на Рибальському”, яка тоді належала Порошенку.
Водночас, у листуваннях Рогоза згадує 500 мільйонів, тож розслідувачі припускають, що справжній заробіток від схеми був значно більшим.
Документи із заводів свідчать, що деякі деталі, поставлені фірмами Гладковського-Жукова-Рогози, були поганої якості і не відповідали вимогам.
Крім того, у 2016 році бізнесмени, ймовірно, перепродавали запчастини, які вже належали українській армії і мали бути утилізовані.
Гроші чоловіки відмивали і переводили в готівку через конвертаційні центри. У листуваннях вони обговорювали відсотки, які отримували такі центри, і суми, які передавали буквально в пакетах.
Державні заводи, які закуповували контрабандні запчастини, імітували проведення чесного конкурсу, розглядаючи як учасників лише компанії-прокладки Гладковського-Жукова-Рогози.
Журналісти анонсували ще дві частини розслідування, яке стосується розкрадання оборонної сфери.
Андрій Котенський