ОСТАННІ НОВИНИ

Сім критеріїв, за якими треба перевіряти кандидатів на виборах

Андрій Котенський

|

Виборчі перегони близько. Кандидати все частіше лякають нас геноцидом, тарифами і дратують популістичними обіцянками. Політична реклама муляє очі, адже її головна мета – змусити нас поставити галочку в бюлетні навпроти найбільш розпіареного кандидата. Як у таких умовах не стати жертвою агресивних і хитрих політичних маркетологів?

 

Експерти ЧЕСНО підготували список із семи критеріїв, за якими виборець може перевірити кандидата перед походом на виборчу дільницю.

1) Політична міграція. Зверніть увагу, наскільки часто політик “перефарбовувався”, змінюючи партію чи фракцію? Якщо він чи вона робили це хаотично, надовго не затримувались у лавах певної політичної сили і відразу ж бігли в іншу – це серйозний дзвіночок, що може вказувати на відсутність будь-яких політичних переконань кандидата. Ймовірно, він просто шукав, де йому чи його інтересам зручніше на певний момент часу. А нам такі при владі не потрібні. Перевірити, у яких партіях чи фракціях перебував політик, можна на сайті Верховної Ради України чи тут.

2) Фігурування в антикорупційних розслідуваннях. Про звинувачення політика у корупції можна дізнатись: у ЗМІ, яким ви довіряєте чи у стрічці пошуку на офіційних сторінках правоохоронних органів (НАБУ, Нацполіції чи Генпрокуратури).

Звичайно, може бути, що звинувачення не закінчиться арештом, або ж взагалі було висунуте безпідставно. Але в більшості випадків корупція, конфлікт інтересів, брехня в фінансовій декларації таки має місце.

3) Кнопкодавство. Конституція України зобов’язує народних обранців голосувати особисто. Кожен прокнопкодавлений законопроект може бути скасованим рішенням Конституційного Суду, як це було з “мовним” законом Ківалова-Колесніченка.  Кнопкодавство – це прояв політичної корупції, за який жодного депутата не було покарано. Тому карати маємо ми – виборці. Як? Не голосувати за кнопкодавів.

4) Прогули. Якщо ви не ходите на роботу без поважної причини – ймовірніше за все вас звільнять. У народних обранців інша історія: вони можуть взагалі не ходити на засідання парламенту протягом п’яти років і максимум покарання за це – у них заберуть зарплату у 18 тисяч гривень на місяць і опублікують прізвище у “Голосі України”. Якщо серйозно, то народного депутата обирали для того, аби він представляв інтереси своїх виборців. Спіймати прогульника можна тут.

5) Декларації та стиль життя. Якщо у політика суцільні нулі у декларації, але він чи вона постійно катається на власному Porsche (який треба заправляти і обслуговувати) та відпочиває на недешевих курортах – це, щонайменше, привід запитати, на що ж живе людина. Якщо змістовної відповіді не буде – ймовірно, їй не треба давати ще один шанс.

6) Програма. Людина, яка збирається у владу, повинна мати план дій чи хоча б конкретні наміри, що вона планує здійснити. Якщо у програмі кандидата лише кілька патріотичних вигуків, схожих на застільні тости – не думаємо, що голосувати за нього – хороша ідея. До того ж, оцінюйте, наскільки реалістичні задекларовані обіцянки, чи не порушують програмні пункти права людини і громадянина, чи відповідають обіцянки реальним обов’язкам посади, на яку претендує політик (наприклад, кандидат у мери міста не повинен обіцяти припинити війну на Сході України, а кандидат у народні депутати не має планувати провести безпровідний інтернет у певному місті).

7) Голосування. Народний депутат обіцяв підтримати скасування недоторканності, але під час голосування утримався? Політик називає себе опозиціонером і критикує провладну більшість, але голосує синхронно з нею? Така непослідовність може вказувати, що народний обранець – пустослів і відстоює винятково шкурні інтереси. Перевірити, як голосував, приміром, народний депутат, можна на згаданому вже сайті ВРУ чи, наприклад, тут.

Перелік критеріїв, за якими можна перевірити політика, а також ресурсів, де це зробити, невичерпний: ви маєте самі вирішувати, яким джерелам інформації довіряти.

До того ж, природньо, що не кожен політик сумлінний щодо всіх критеріїв одночасно, тому доведеться обирати, дотримання яких принципів важливіше саме для вас.

Який спосіб перевірки кандидата ви б не обрали – головне, аби ви не голосували за кандидатів емоційно.

 

Реклама партнерів
Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...