Національний музей “Меморіал жертв Голодомору” створив геоінформаційну систему, на якій позначено місця масових захоронень українців в роки Голодомору, який штучно організувала радянська влада. Загалом система містить інформацію про понад 900 місць масових поховань. Про це повідомила генеральний директор Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» Олеся Стасюк, передає Укрінформ.
“Ми знайшли 900 місць масових поховань. Частина матеріалу була у кримінальній справі № 475, яка була відкрита Службою безпеки у 2009 році. У тій кримінальній справі було 857 місць. Частково нам допомагали активісти, громадські діячі, історики, працівники музею, дослідники Голодмору, які з усіх куточків України передавали нам інформацію про місця масових поховань. На сьогодні ми маємо ці 900 точок, але робота триватиме”, – сказала Стасюк.
Вона додала, що смерті людей упродовж 1932-1933 рр. були настільки масовими, що радянська влада намагалася приховати місця масових поховань.
“Україна в 1933-1932 рр. втратила від 7 до 10 млн людей. Вмирали цілі родини, села спустошувалися, смерть перестала сприйматися як надзвичайне явище. Виснажені тривалим голодуванням люди не могли поховати навіть своїх рідних, трупи залишалися лежати в домівках. Радянська влада для того, щоб приховати масштаби смертності від Голодомору-геноциду та запобігти поширенню інфекцій, організувала збір та поховання трупів. Їх ховали у великих ямах на кладовищах або у ровах, невеликих заглибленнях. Радянська влада робила спроби, до речі, досить вдалі, приховати місця масових поховань – на тих місцях будувалися заводи, робилися дороги, аби ніхто не міг згадати і вшанувати пам’ять убитих”, – розповіла Стасюк.
Геоінформаційна система «Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду» розміщується на сайті Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» в розділі Голодомор. Також тут є загальна інформація про проект, джерела формування бази даних. Карта місць масового захоронення подана в кількох форматах – на карті України в кордонах 1932-1933 рр., у кордонах сучасної України, а також у фоматі Google map. На карті можна не тільки побачити місця масового захоронення, а й отримати інформацію по кожному з них. Також на сайті можливий пошук конкретних населених пунктів. У цьому ж розділі можна заповнити спеціальну форму, якщо є уточнення чи нове повідомлення про місця масового захоронення українців у роки Голодомору. Після опрацювання працівниками музею ця інформація буде додана до карти. За словами Стасюк, тільки останніми днями на мапу додано ще 22 точки масових захоронень українців.
Гендиректор Меморіалу повідомила, що найбільше місць масових захоронень віднайшли в Харківській області.
«Люди намагалися втекти від голодної смерті до тогочасної столиці, до Харківської області, власне там влада збирала трупи померлих і кидала в спільні ями, тож у Харківській області маємо найбільшу кількість масових поховань – 145», – сказала Стасюк.
Вона зазначила, що створення такої мапи стало можливим за грантової підтримки Українського культурного фонду. Створювалася геоінформаційна система за допомогою краєзнавців, істориків, свідків Голодомору та наукових співробітників музею. Робота над нею тривала 3 місяці, в подальшому мапа масових захоронень українців буде доповнюватися. Задля цього співробітниками музею проводиться робота з опрацювання архівних документів, збору свідчень, співпраця з сільськими радами, які можуть надати документальні свідчення про такі захоронення.
