Четверо людей та 250 чотирипалих

Притулок «Милосердя» розташований у Брюховичах на вул. Незалежності України, 58. Аби добратися туди, варто краще скористатися власним транспортом, адже у час пік поїздка у громадському транспорті буде не з найкращих. Прибувши на місце призначення, нас одразу зустрів дзвінкий гавкіт вихованців притулку «Милосердя», який було чути ще за метрів 100 від закладу, та заклопотана у роботі волонтерка, голова ГО «Львівське товариство захисту тварин» Наталя Кузнєцова.

Притулок для тварин «Милосердя» був створений у 1992 році на пожертви Британського товариства захисту тварин. А з 2006 року заклад почав існувати на пожертви волонтерів та небайдужих людей. Наталя Кузнєцова розповідає, що вперше у притулок приїхала саме у 2006 році. Тоді вона разом із однодумцями та любителями тварин вирішили допомагати чотирилапим: взялися за будівництво вольєрів, будок, адже тут нічого не було, а собаки жили в одній зграї.

Зайшовши на територію, одразу не зрозумієш, яка кількість тварин там проживає. Адже їх настільки багато, що очі розбігаються: одні виглядають з вікон закинутої будівлі, інші сидять у вольєрах, а найменші мешканці притулку на шаленій швидкості бігають по усій території закладу. Наразі волонтери доглядають близько 250 собак. Котів у притулку немає, адже не секрет, що котам та собакам на одній території зживатися важко.

Будки та вольєри розташовані по усій території притулку у хаотичному порядку. Щоправда вигляд їх не є найкращим, однак волонтери постійно власноруч їх лагодять. Але кажуть для того, аби це все було у кращому стані, потрібна неабияка фінансова допомога, що насамперед і потребує притулок.

«З'являлися собаки, то відповідно і створювалися вольєри та будки, бо треба було якимось чином розмістити цих собак. Також у нас на території розташована закинута цегляна будівля, де є кімнати, в яких живуть по дві, три собаки. Ми там зробили все, що могли: поставили вікна, двері. Однак ці кімнати все ж не пристосовані для того, аби там знаходились тварини. Але через те, що притулок переповнений, то ми мусимо таким чином виходити із цієї ситуації», - пояснює голова ГО «Львівське товариство захисту тварин».

Територія притулку «Милосердя» становить 0,5 гектари, на яких розташовані 58 вольєрів. Кожного дня цей притулок потребує неабиякого догляду. Цим займаються дві волонтерки - Наталя Кузнєцова та Марина Сай, які у свій вільний час допомагають тваринам із важкими долями. Вони перебувають у притулку по 5 годин щодня, без вихідних. Окрім них також закладом займаються ще двоє робітників, які вдень готують їжу для чотирилапих та стежать за порядком.

«Ввечері ми з Мариною приїжджаємо сюди. Кожен з нас має свій обов'язок. Я, наприклад, займаюсь другим поверхом будівлі: прибираю, випускаю собак, які там живуть, та годую їх. Також інколи займаюсь лікуванням тварин: у нас багато чотирилапих у похилому віці і вони потребують медичного догляду», - розповіла Львівському порталу Наталя Кузнєцова.

Інша волонтерка Марина Сай каже, що з дитинства у неї була любов до собак, особливо до бездомних. Тому також вирішила присвятити своє життя притулку.

«Коли я вперше прийшла сюди, то тут було дуже багато собак і не було вольєрів. Тому траплялися випадки, коли тварини загризали один одного. Зараз ми виводимо до того, щоб вони спілкувалися один з одним, і щоб між ними не було сварок… Насправді, щодня без вихідних працювати дуже складно. Влітку всі їдуть на море відпочивати, а ми не можемо все кинути, бо хто за цим буде доглядати? Та й вже якщо я й планую свій день, то враховую, що ввечері маю бути у притулку», - розповіла вона.

Підготовка до зими та фінансові труднощі

Притулок «Милосердя» вже розпочав активну підготовку до зими. Наразі проводять ремонт світла – це одна з основних проблем закладу, закупляють дрова та солому. Також небайдужі люди позвозили у притулок теплі речі – ковдри, матраци та інше.

«До перших заморозків притулок «Милосердя» вже готовий: починаємо по усіх будках та вольєрах розносити солому. А кожні два тижні приїжджають волонтери, які допомагають її змінювати», - розповідає Наталя Кузнєцова.

Як зазначають волонтерки притулку, фінансове становище закладу є дуже важким, бо все потребує грошей. В цьому році місто виділило притулку 181 тисячу гривень. Ці кошти пішли на закупівлю крупи.

«Хочу зазначити, що загалом на потреби притулку в рік потрібно 284 тисячі гривень. У нас є друзі, які мають своє підприємство, і постійно постачають м'ясні субпродукти. Це для нас безкоштовно. Все решта привозять люди, які вже багато років допомагають притулку. Вони знають, що нам насамперед треба. Також і ми вкладаємо кошти у притулок. Я не кажу, що ми даємо мільйони, але якусь частину власних коштів таки вкладаємо. Хтось з членів нашого товариства здає внески, які йдуть на оплату комунальних послуг. Ось до прикладу, за вивіз сміття нам потрібно заплатити понад дві тисячі гривень на місяць. Зараз у нас є проблеми зі світлом, за ремонт якого також нам доведеться викласти близько трьох тисяч гривень. Таким чином ми і виживаємо», - зазначає пані Наталія.

Дуже часто у притулок «Милосердя» підкидають хворих собачок, які потребують лікування та певного медичного догляду. Волонтери закладу відвозять або викликають ЛКП «Лев», які безпосередньо допомагають тваринкам, але також на платній основі.

«ЛКП «Лев» співпрацює з нами, як і з будь-яким іншим волонтером. У нас є угода про надання послуг цим комунальним підприємством, але усі послуги платні. Ми платимо за перетримку, за лікування. Але коли у нас немає грошей, вони нам надають ці послуги у борг, а потім ми вже закриваємо його», - пояснює Наталія Кузнєцова.

Пожежа кухні та пошук землі

У лютому 2017 року у притулку «Милосердя» сталася масштабна пожежа. Тоді спалахнула кухня, але що стало причиною цієї надзвичайної ситуації, досі ніхто не знає. Волонтери ж припускають, що це можливо було своєрідне попередження, що треба виїжджати з цієї території, бо поряд вже виставили на продаж землі.

Щасливі історії Нафані та Шпунтіка

Більшість тварин, які щодня невгамовно бігають по притулку, підкидали невідомі. Як розповідають волонтери, загалом раз в місяць біля закладу прив'язують собак або у коробках залишають цуценят. Загалом Наталія Кузнєцова вважає, що люди викидають тварин на вулицю, бо в Україні ще немає культури їх утримання.

«Люди повинні відповідати за те, що вони викидають тварин на вулицю. Коли людина буде знати, що за викинуту тварину заплатить 5 тисяч, то задумається, чи треба це робити. Поки не буде законів, то будемо бігати по колу. Також люди чомусь бояться брати тварину з притулку, але це зовсім не страшно. У нас всі собаки вакциновані. Мабуть, бояться брати, бо потрібно привчати тварин. На мою думку, простіше взяти чотирилапого у будинок, де є подвір'я, адже це буде для нього природне середовище. Якщо ж собачку брати в квартиру, то треба трішки більше зусиль, але нічого страшного в цьому немає. Якщо молоденька собачка, то вона дуже швидко звикне до домашніх умов. Всі чотирилапі хочуть мати господаря, але не всім так щастить. Навіть коли приїжджають люди, то вони одразу біжать до них, бо хочуть уваги. Ці тварини будуть дуже віддані, якщо їм хтось подарує дім», - розповідає вона.

Попри це все, буває і так, що покинуті напризволяще собаки потрапляють у люблячі сім'ї. Наталя Кузнєцова розповіла дві нещодавні щасливі історії безпритульних чотирилапих, яких вдалось прилаштувати у хороші родини.

«У нас був песик Нафаня, його нам підкинули під притулок. Він дуже маленький, кудлатий та спритний. Три дні я намагалась його зловити, а згодом він взагалі щез. Згодом я виходила з магазину в Рясне-1 та побачила, що посеред тротуару лежить наш Нафаня. Я його забрала та повезла у притулок. Приїхавши, одразу написала у Facebook допис, на який відгукнулись дуже добрі люди. Вони приїхали та забрали тваринку. Зараз постійно висилають фотографії та кажуть, що тепер не уявляють життя без нього.

Також у цей же час у притулку був собака на ім'я Шпунтік, якого теж залишили під притулком. Ми зробили гарні фотографії, однак його ніхто не брав. Одного разу до нас приїхали люди, які хотіли взяти Нафаню, але на той час ми його вже віддали. Тоді я їм запропонувала Шпунтіка. Вони, коли його побачили, одразу сказали, що забирають. Таким чином Нафаня допоміг Шпунтіку знайти домівку», - згадує з усмішкою волонтерка.

Вона наголошує, що потрібно брати собачок з притулку, адже вони також потребують любові, ласки та сімейного тепла!

Додамо, що весною цього року волонтери зробили усім вихованцям притулку чіпування, всіх собак внесли в електронну базу даних безпритульних тварин. А незабаром у кожної собаки з'явиться навіть власний кабінет на сайті притулку «Милосердя»: людина зможе подивитися фотографію, вік, стать та особливості характеру.

Як допомогти притулку?

Будь-який волонтерський заклад завжди потребує допомоги. Не винятком є і притулок «Милосердя». Про те, що насамперед потрібно притулку, розповіла голова ГО «Львівське товариство захисту тварин» Наталя Кузнєцова.

«У нас різні потреби. Для цуценят потрібний кефір та домашній сир. Також потрібні інколи вакцини та господарські товари: рукавички, мішки для сміття, дрова, ємності для того, аби годувати тваринок. Окрім цього – повідки для середніх та великих собак. Завжди потрібна фінансова допомога, адже часто буває, що тваринки хворіють», - зазначає вона.