Археологи проведуть обстеження на території двох районів Львівської області – Радехівського та Старосамбірського. Роботи виконуватимуть на замовлення Львівської ОДА в рамках програми «Археологічний кадастр Львівської області». Розпочнуться дослідження вже у вересні. Про це повідомляє НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України.
«Обидва райони мають чи не найменшу у Львівській області кількість виявлених і зафіксованих пам’яток археології. Цього року плануємо обстежити басейни річок Стриговір і Острівка, і що важливо – звести усю інформацію про попередні дослідження на цій території. Ми знаємо, що обидва райони частково обстежували археологи і раніше, однак ми не певні, що результати цих обстежень зафіксовані у науковій документації, а нововиявлені пам’ятки внесені у відповідні реєстри», – розповів директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук.
НДЦ “Рятівна археологічна служба” ІА НАНУ спільно з Управлінням охорони культурної спадщини Львівської ОДА у 2008 році започаткували пілотний проект “Археологічний кадастр Львівської області”, взірцем для якого стала польська програма “ Archeologiczne Zdjęcie Polski ”. За цей час археологи працювали у більшості районів. За 2008-2017 роки фахівці обстежили майже 1700 квадратних кілометрів Львівської області (тобто 7,8% її території) в межах басейнів річок Варенжанка, Вишня, Солокія і Себечівка та досліджено понад 1900 нових археологічних об’єктів. Середня густота розташування пам’яток на цих теренах становить 1,47 на квадратний кілометр, що співмірно з відповідним показником у польських колег. Результати цього пілотного проекту вже активно використовуються для розроблення і погодження програм просторового розвитку територій області (детальні плани територій, генеральні плани населених пунктів тощо).
Загалом вивченість поверхні нашої країни археологами сягає не більше 5-7% її території. На обліку перебуває лише 83 476 об’єктів археології. Проте, беручи до уваги усереднену щільність розташування об’єктів археології та сприятливі фізико-географічні умови, ми гіпотетично можемо розраховувати на 700-750 тисяч археологічних об’єктів в межах України.
Прикладом у проведенні суцільного археологічного обстеження території може бути Польща. Там з 1978 р. діє загальнопольська програма “Archeologiczne Zdjęcie Polski” (AZP). На сьогодні обстежено майже 90% території країни та виявлено і внесено до бази даних близько 435 тисяч об’єктів археології. Ймовірно, що їхня загальна кількість по завершенню обстеження сягне 450 тисяч. Це унікальний науковий результат, оскільки жодна інша європейська країна не змогла реалізувати таку програму в такому обсязі.
Дарина Смеречанська