Львівський портал
До омріяного Олімпу
Історія життя на гімнастичному килимі та поза ним 15-річної львів'янки, яка підкорює спортивний світ
«Львів'янка року», переможниця величезної кількості міжнародних юніорських турнірів з художньої гімнастики, переможниця чемпіонатів та Кубків України… І це все про тендітну 15-річну дівчинку, яка має сильний характер, а також надзвичайно потужну жагу до перемоги. Мова йде про Христину Пограничну, котра вже впродовж декількох років тішить львів'ян своїми надзвичайно високими результатами на міжнародних стартах з художньої гімнастики. Саме їй вдалось вибороти ліцензію для України на участь у Юнацьких Олімпійських іграх, які відбудуться вже в жовтні цього року в аргентинському Буенос-Айресі. Аби досягти необхідного результату, дівчина надзвичайно багато працює в залі та над собою.
Тому для того, аби поглянути на закулісся гімнастичного життя Христини Пограничної, кореспондент Львівського порталу навідався у спортивний зал, де тренується одна з найсильніших гімнасток серед юніорок України, та дізнався: як львівській грації вдається добиватися таких високих результатів та як, будучи ще такою юною, вона долає психологічні та фізичні перепони?
Тому для того, аби поглянути на закулісся гімнастичного життя Христини Пограничної, кореспондент Львівського порталу навідався у спортивний зал, де тренується одна з найсильніших гімнасток серед юніорок України, та дізнався: як львівській грації вдається добиватися таких високих результатів та як, будучи ще такою юною, вона долає психологічні та фізичні перепони?
З чого все починалось?
Христина Погранична розпочала свій спортивний шлях у 2008 році, коли їй було 5 років. Тоді її мама разом із старшою сестрою привела у спортивний клуб «Ніка». Варто зазначити, що сестра мала кращі природні задатки до занять художньою гімнастикою, аніж Христина. Але тут проявився характер львівської грації, якій гімнастика сподобалась значно більше, аніж старшій сестрі. Відтоді Христина щодня почала працювати та на повну віддавати себе цьому виду спорту.
Христина Погранична розпочала свій спортивний шлях у 2008 році, коли їй було 5 років. Тоді її мама разом із старшою сестрою привела у спортивний клуб «Ніка». Варто зазначити, що сестра мала кращі природні задатки до занять художньою гімнастикою, аніж Христина. Але тут проявився характер львівської грації, якій гімнастика сподобалась значно більше, аніж старшій сестрі. Відтоді Христина щодня почала працювати та на повну віддавати себе цьому виду спорту.
«Коли я прийшла, то займалась так, як і всі діти - у звичайній групі набору. А згодом почала більше старатися та з'являлося все більше бажання досягати високих результатів. Спочатку мені не все вдавалось та доводилось багато працювати. Та ще й від природи у мене не було хорошої розтяжки, я не була супер м'якою. Мені довелося над цим всім працювати, щоб отримати бажаний результат… А загалом гімнастика мене захопила тим, що цей вид спорту є видовищним. Навіть коли дивишся по телебаченню, наприклад. Олімпіаду – це дійсно захоплює. І я думаю не лише мене, як спортсменку, а й багатьох інших людей», - ділиться спогадами Христина.
Відомо й те, що художня гімнастика не є одним з найлегших видів спорту, адже ще з самого малечку дівчаткам доводиться багато працювати як фізично, так і психологічно. З цим Христині впоратися завжди допомагає її тренер Ірина Руда. Фахівець згадує, що на перших змаганнях львівській гімнастці не вдавалось посідати призових місць, але вона не засмучувалась: її це навіть більше стимулювало до того, аби досягати високих результатів.
«Коли Христина прийшла у наш спортивний клуб, то вона займалася у загальній групі, де тренувались всі дітки разом. А в 2010 році вона почала потрохи виступати – це були звичайні змагання. На такому етапі ще не було видно, який буде кінцевий результат. Але в процесі виступів було зрозуміло, що вона прагне бути кращою і Христина завжди хотіла чогось більшого. Мабуть, в неї було бажання догнати та перегнати. Ну і це звичайно, для тренера, було стимулом до роботи, до досягнення певних результатів. Коли ми почали їздити на більш серйозніші змагання, результат був не дуже хорошим: ми стартували з 4, 5, 6 місць, але це її ніколи не засмучувало. Мабуть, у спорті так і має бути, щоб перемогти потрібно пройти через багато невдач та продовжувати працювати, аби добиватися потрібного результату», - каже Ірина Руда.
Для того, аби досягти хорошого результату у будь-якій сфері, потрібно чимало трудитися і працювати, і художня гімнастика не є виключенням. Щоб удосконалювати свої рухи, Христині доводиться відвідувати по два тренування на день, а це майже 8 годин роботи на гімнастичному килимі.
«Влітку у мене по два тренування на день, та інколи посеред року перед важливими змаганнями я також тренуюсь по два рази на день. Загалом одне тренування у мене триває 3-4 години…», - розповідає юна грація.
Тренер Христини Пограничної каже, що вона настільки працьовита, що інколи її доводиться зупиняти, аби не перегоріла.
«Ми працюємо в такому дуеті вже багато років, вона мене знає дуже добре, і я її теж. Деколи мені достатньо тільки подивитися на неї, і одразу зрозуміло, чи буде у нас сьогодні робота, чи ні. На тренуваннях і на змаганнях інколи бувають якісь непорозуміння між нами, але я це називаю робочими моментами. І це нормально…
Але насправді Христина сама знає, чого вона хоче, і це напевно найважливіший стержень у неї. Христя має звичайні задатки, як і в більшості дітей. Хоча вона має дуже добру координацію, що не можна не залишити без уваги у нашому виді спорту, оскільки присутня робота з предметом. Щодо гнучкості, то працюємо ми і досі над цим. Тому, мабуть, природні задатки для Христини – це лише 10%, а все решта –її робота та бажання. Мені ніколи не потрібно її змушувати та пояснювати. Інколи бувають моменти, коли треба навіть зупиняти і сказати досить, щоб вона не перегоріла. Однак її змушувати щось робити чи тренуватись не потрібно: мотивація в неї є», - каже Ірина Руда.
«Влітку у мене по два тренування на день, та інколи посеред року перед важливими змаганнями я також тренуюсь по два рази на день. Загалом одне тренування у мене триває 3-4 години…», - розповідає юна грація.
Тренер Христини Пограничної каже, що вона настільки працьовита, що інколи її доводиться зупиняти, аби не перегоріла.
«Ми працюємо в такому дуеті вже багато років, вона мене знає дуже добре, і я її теж. Деколи мені достатньо тільки подивитися на неї, і одразу зрозуміло, чи буде у нас сьогодні робота, чи ні. На тренуваннях і на змаганнях інколи бувають якісь непорозуміння між нами, але я це називаю робочими моментами. І це нормально…
Але насправді Христина сама знає, чого вона хоче, і це напевно найважливіший стержень у неї. Христя має звичайні задатки, як і в більшості дітей. Хоча вона має дуже добру координацію, що не можна не залишити без уваги у нашому виді спорту, оскільки присутня робота з предметом. Щодо гнучкості, то працюємо ми і досі над цим. Тому, мабуть, природні задатки для Христини – це лише 10%, а все решта –її робота та бажання. Мені ніколи не потрібно її змушувати та пояснювати. Інколи бувають моменти, коли треба навіть зупиняти і сказати досить, щоб вона не перегоріла. Однак її змушувати щось робити чи тренуватись не потрібно: мотивація в неї є», - каже Ірина Руда.
Як і в багатьох спортсменів, у Христини бували переломні моменти. Дівчина інколи приходила після тренувань додому змучена та з поганим настроєм, оскільки не завжди все виходило на гімнастичному килимі. Однак юна спортсменка старається завжди взяти себе в руки, заспокоїтись та наступного дня йти в зал та знову працювати.
«Навіть був період, коли Христина хотіла полишити гімнастику. Але тут відіграла важливу роль мама, яка вчасно звернула увагу на це. Вона одного дня мені подзвонила і сказала, що Христина не хоче йти на тренування. Я сказала, щоб її привели в зал, аби вона мені сама це сказала. Я з нею поговорила, і у неї був один день, щоб зробити вибір, чи вона залишається, чи кидає спорт. І вона прийняла рішення, що не хоче ходити лише до школи та повернулась в зал, і у нас пішла робота», - розповіла Ірина Руда.
«Навіть був період, коли Христина хотіла полишити гімнастику. Але тут відіграла важливу роль мама, яка вчасно звернула увагу на це. Вона одного дня мені подзвонила і сказала, що Христина не хоче йти на тренування. Я сказала, щоб її привели в зал, аби вона мені сама це сказала. Я з нею поговорила, і у неї був один день, щоб зробити вибір, чи вона залишається, чи кидає спорт. І вона прийняла рішення, що не хоче ходити лише до школи та повернулась в зал, і у нас пішла робота», - розповіла Ірина Руда.
Юнацькі Оліміпійські ігри – не за горами
Добре відомо, що львівська грація Христина Погранична зуміла вибороти для України ліцензію на змагання III літніх Юнацьких Олімпійських ігор, що відбудуться 6-18 жовтня 2018 року у аргентинському Буенос-Айресі. На найпрестижніші світові змагання для атлетів віком від 15 до 18 років кожна країна може делегувати в Аргентину лише одну грацію.
«Коли я виборола ліцензію на участь у цих змаганнях, мені було надзвичайно приємно, адже таким чином Україна буде представлена на Юнацьких Олімпійських іграх. На відборі нас було двоє – я та Вікторія Онопрієнко і ми обоє добре виступили. А Юнацькі Олімпійські ігри для мене – це дуже важливий старт, тому я не зупиняюсь тренуватися, адже повинна виступити на всі 100%», - ділиться планами Христина Погранична.
Добре відомо, що львівська грація Христина Погранична зуміла вибороти для України ліцензію на змагання III літніх Юнацьких Олімпійських ігор, що відбудуться 6-18 жовтня 2018 року у аргентинському Буенос-Айресі. На найпрестижніші світові змагання для атлетів віком від 15 до 18 років кожна країна може делегувати в Аргентину лише одну грацію.
«Коли я виборола ліцензію на участь у цих змаганнях, мені було надзвичайно приємно, адже таким чином Україна буде представлена на Юнацьких Олімпійських іграх. На відборі нас було двоє – я та Вікторія Онопрієнко і ми обоє добре виступили. А Юнацькі Олімпійські ігри для мене – це дуже важливий старт, тому я не зупиняюсь тренуватися, адже повинна виступити на всі 100%», - ділиться планами Христина Погранична.
Буквально цього тижня Федерація гімнастики України погодила кандидатуру Христини Пограничної на участь у найпрестижніших світових змаганнях юніорів. Однак офіційна інформація з'явиться лише за місяць до Юнацьких Олімпійських ігор.
«Коли відбувся відбір на Юнацькі Олімпійські ігри – це був початок року. На цей період було важко сказати, хто був кращий, адже це був перший старт на початку року. Насправді дві гімнастки, які представляли Україну, добре виступили. Але після відбору було вже багато стартів, останній з таких – чемпіонат Європи, який, мабуть, був показовий перед Юнацькою Олімпіадою. І тоді Христина виступила досить добре. А на Олімпіаді перш за все виступатимемо за Україну, і наше головне завдання - боротися за медаль», - пояснює Ірина Руда.
«Коли відбувся відбір на Юнацькі Олімпійські ігри – це був початок року. На цей період було важко сказати, хто був кращий, адже це був перший старт на початку року. Насправді дві гімнастки, які представляли Україну, добре виступили. Але після відбору було вже багато стартів, останній з таких – чемпіонат Європи, який, мабуть, був показовий перед Юнацькою Олімпіадою. І тоді Христина виступила досить добре. А на Олімпіаді перш за все виступатимемо за Україну, і наше головне завдання - боротися за медаль», - пояснює Ірина Руда.
Для успіху важливу роль відіграють стосунки з тренером та батьками…
Через велику кількість змагань дівчинка не має дуже багато часу на соціальні мережі та прогулянки з друзями. Між змаганнями та зборами Христина забігає у школу. А вільний час гімнастка старається більше часу провести зі своєю сім'єю.
«Насправді у мене не дуже багато друзів. У школі звісно я спілкуюся зі своїми однокласниками, які стежать за моїми виступами. І мені дуже приємно, коли я після змагань повертаюся до школи, а мої однокласники завжди мене вітають. Вільний час я стараюсь провести зі сім'єю, бо в мене є маленька сестричка, якій 10 місяців, а я дуже часто їжджу на змагання і рідко її бачу. Але інколи хочеться просто відпочити, оскільки є багато змагань, тренувань та зборів..
Через те, що у мене часто змагання, в школі я з'являють не дуже часто. Але я стараюся наздоганяти програму самостійно вдома, мені допомагає мій дідусь, а до школи в основному приходжу, аби взяти якісь завдання або здавати контрольні роботи», - розповідає Христина Погранична.
Дівчина каже, що вчителі у школі дуже добре неї ставляться, адже розуміють, що вона їздить представляти Україну на міжнародних стартах. Додамо, що на І Всесвітній літній Гімназіаді у Маракеші (Марокко) Христина Пограничнапредставляла Львівську українську приватну гімназію та зуміла здобути там дві золоті та три срібні медалі.
Високі результати на міжнародних змаганнях дівчині допомагають налаштування батьків та тренер.
Через велику кількість змагань дівчинка не має дуже багато часу на соціальні мережі та прогулянки з друзями. Між змаганнями та зборами Христина забігає у школу. А вільний час гімнастка старається більше часу провести зі своєю сім'єю.
«Насправді у мене не дуже багато друзів. У школі звісно я спілкуюся зі своїми однокласниками, які стежать за моїми виступами. І мені дуже приємно, коли я після змагань повертаюся до школи, а мої однокласники завжди мене вітають. Вільний час я стараюсь провести зі сім'єю, бо в мене є маленька сестричка, якій 10 місяців, а я дуже часто їжджу на змагання і рідко її бачу. Але інколи хочеться просто відпочити, оскільки є багато змагань, тренувань та зборів..
Через те, що у мене часто змагання, в школі я з'являють не дуже часто. Але я стараюся наздоганяти програму самостійно вдома, мені допомагає мій дідусь, а до школи в основному приходжу, аби взяти якісь завдання або здавати контрольні роботи», - розповідає Христина Погранична.
Дівчина каже, що вчителі у школі дуже добре неї ставляться, адже розуміють, що вона їздить представляти Україну на міжнародних стартах. Додамо, що на І Всесвітній літній Гімназіаді у Маракеші (Марокко) Христина Пограничнапредставляла Львівську українську приватну гімназію та зуміла здобути там дві золоті та три срібні медалі.
Високі результати на міжнародних змаганнях дівчині допомагають налаштування батьків та тренер.
«Психологічно мене дуже підтримує тренер, адже вона завжди налаштовує перед змаганнями, також підтримка рідних дуже впливає. Окрім цього, перед змаганнями я сама себе налаштовую. Я не вірю в жодні забобони, оскільки знаю:якщо зроблю все правильно, то мені судді поставлять хороші бали. І жодні забобони тут не допоможуть. Я завжди знаю, що маю вийти та виступати насамперед у своє задоволення, і у мене є такий принцип: якщо хотіти добре виступити, то все завжди вийде. А якщо хтось щось збоку говорить, то я завжди стараюсь абстрагуватися від цього», - каже юна грація.
Ірина Руда розповідає, що саме працьовитість та характер,який Христина проявляє на килимі в процесі виступів, дозволяє гімнастці так часто підніматися на п'єдестал. Адже вона не боїться програти, вона змагається до кінця: з першої вправи до останньої. Це мабуть, і є основною її родзинкою…
Зараз Христина є лідером юніорської національної збірної. Вона часто їздить на збори до Києва, де тренується під керівництвом головного тренера збірної Ірини Дерюгіної. І підтримка, рекомендації чи зауваження такого досвідченого та авторитетного тренера гімнастці йдуть дуже на користь.
Зараз Христина є лідером юніорської національної збірної. Вона часто їздить на збори до Києва, де тренується під керівництвом головного тренера збірної Ірини Дерюгіної. І підтримка, рекомендації чи зауваження такого досвідченого та авторитетного тренера гімнастці йдуть дуже на користь.
Завжди потрібно тримати себе у формі!
Дивлячись на гімнасток по телевізору більшість помічає, що всі тримають своє тіло та вагу у формі, не залежно від віку. І це не дивно, адже грації повинні дотримуватися правильного харчування та дієти.
«Мені не потрібно контролювати Христину стосовно їжі, бо вона знає, як їй потрібно харчуватися. Адже інформація до неї доноситься не лише від мене, а й лікар-дієтолог розповів їй, що потрібно їсти, та розробив Христині спеціальне меню. Я не переживаю за те, що вона щось не те з'їсть, бо знаю її характер. І вона розуміє, що якщо за цим не стежити, то не буде потрібного результату», - розповідає Ірина Руда.
Сама ж Христина Погранична зізнається, що інколи може дозволити собі трішки солодощів…
«Я стараюся дотримуватися здорового харчування і я не люблю фаст-фуду. Інколи навіть буває, що з'їм трошки солодкого, але тоді на тренуваннях багато працюю, і робота все це зганяє», - пояснює гімнастка.
Дивлячись на гімнасток по телевізору більшість помічає, що всі тримають своє тіло та вагу у формі, не залежно від віку. І це не дивно, адже грації повинні дотримуватися правильного харчування та дієти.
«Мені не потрібно контролювати Христину стосовно їжі, бо вона знає, як їй потрібно харчуватися. Адже інформація до неї доноситься не лише від мене, а й лікар-дієтолог розповів їй, що потрібно їсти, та розробив Христині спеціальне меню. Я не переживаю за те, що вона щось не те з'їсть, бо знаю її характер. І вона розуміє, що якщо за цим не стежити, то не буде потрібного результату», - розповідає Ірина Руда.
Сама ж Христина Погранична зізнається, що інколи може дозволити собі трішки солодощів…
«Я стараюся дотримуватися здорового харчування і я не люблю фаст-фуду. Інколи навіть буває, що з'їм трошки солодкого, але тоді на тренуваннях багато працюю, і робота все це зганяє», - пояснює гімнастка.
5 золотих медалей за одні змагання
Христина Погранична за всю свою спортивну кар'єру здобула вже стільки медалей, що навіть збилася з ліку, а згодом і перестала їх рахувати зовсім. Каже, що коли була меншою, то рахувала нагороди, а зараз ні, бо вважає, що не потрібно їх рахувати, а потрібно – здобувати.
Неможливо не згадати Міжнародний турнір «IstanbulRhythmic Cup», який проходив в турецькому Стамбулі. Там Христині вдалось здобути одразу п'ять золотих медалей.
«Це досить хороші змагання, і мені було дуже приємно, що нас запросили на них. Для мене це були дуже вдалі змагання, і була щаслива, що вдалось здобути таку кількість медалей, ще й золотих. В момент, коли я перебувала на п'єдесталі та чула гімн рідної країни, то мені було до «мурашок» приємно, що я виступаю за Україну, що недарма всі мене підтримують, і що недарма ми стільки часу працювали з тренером», - розповіла юна грація.
Христина Погранична за всю свою спортивну кар'єру здобула вже стільки медалей, що навіть збилася з ліку, а згодом і перестала їх рахувати зовсім. Каже, що коли була меншою, то рахувала нагороди, а зараз ні, бо вважає, що не потрібно їх рахувати, а потрібно – здобувати.
Неможливо не згадати Міжнародний турнір «IstanbulRhythmic Cup», який проходив в турецькому Стамбулі. Там Христині вдалось здобути одразу п'ять золотих медалей.
«Це досить хороші змагання, і мені було дуже приємно, що нас запросили на них. Для мене це були дуже вдалі змагання, і була щаслива, що вдалось здобути таку кількість медалей, ще й золотих. В момент, коли я перебувала на п'єдесталі та чула гімн рідної країни, то мені було до «мурашок» приємно, що я виступаю за Україну, що недарма всі мене підтримують, і що недарма ми стільки часу працювали з тренером», - розповіла юна грація.
Загалом у Христини позаду досить вдалий сезон, а попереду, чекають Юнацькі Олімпійські ігри, до яких зараз триває невпинна підготовка. Однак юна львів'янка каже, що гімнастика відіграє важливу роль для неї, бо це вже частина її життя, але зізнається, що у майбутньому хоче вступити у медичний університет та стати лікарем.
Вже наступного року Христина Погранична повинна перейти на програму майстрів спорту. А там її чекатиме зовсім нова програма, зміни, та спроби, щоб ще більше реалізувати себе…
Вже наступного року Христина Погранична повинна перейти на програму майстрів спорту. А там її чекатиме зовсім нова програма, зміни, та спроби, щоб ще більше реалізувати себе…
Автор, верстка: Вероніка Рой
Фото: Львівський портал, Матвій Пограничний, соціальні мережі