Як інформують у відділенні дезінфектології ЛМВ ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України», такі побутові комахи, як мухи, блощиці, таргани та блохи не тільки викликають дискомфорт в житті людей, але і переносять збудники інфекційних захворювань, забруднюючи харчові продукти, одяг, навколишні предмети. Тому їх знищення там, де вони вже є, і попередження їх появи, має важливе значення у профілактиці інфекційних захворювань.
У профілактиці гострих кишкових і деяких інших інфекційних хвороб людини вагомим заходом є боротьба з синантропними мухами, які, перелітаючи з харчових відходів, екскрементів людини та домашніх тварин, різних об’єктів на продукти харчування, переносять на лапках збудників заразних хвороб, у першу чергу кишкової групи (дизентерії, холери, черевного тифу, паратифів), а також яйця гельмінтів, цисти найпростіших, вірус поліомієліту.
Ймовірна участь мух у перенесенні туберкульозу, інфекційного коньюктивіту та ряду аденовірусів. Існує більше 80 видів мух, (зелені або сині м’ясні мухи, сірі м’ясні мухи та інші). Найбільшої чисельності досягає кімнатна муха, яка постійно залітає в закриті приміщення та найбільше дошкуляє людині
Теплого та волого літа мухи дають незліченне потомство. Через дві години після виплоду муха вже починає їсти. Мухи їдять все, що вживає людина, а також випорожнення людини й інші покиди тваринного та рослинного походження, часто п’ють воду, їх приваблюють вологі місця. На цьому базується застосування рідких принад і липких стрічок для знищення мух. На відміну від кімнатних, мухи інших видів переважають на відкритому повітрі — на зовнішніх стінах вбиралень, контейнерах для відходів, на рослинах; зустрічаються на відкритих прилавках ринків, продуктових кіосків і т.д. Мухи розмножуються в накопиченнях гнилих органічних речовин, у твердих і рідких побутових відходах, гної домашніх тварин тощо.
Таргани можуть переносити збудників туберкульозу, кишкових інфекцій, дифтерії, гельмінтозів та інших інфекцій не тільки механічно на лапках, але й інфікуючи продукти своїми виділеннями. У літературі описано, що блощиці можуть переносити збудники зворотного тифу, лейшманіозу, туберкульозу та інших захворювань. Блохи найбільше значення мають у розповсюдженні чуми, також можуть переносити збудників паразитарних тифів.
Найпростіший та найпоширеніший спосіб розповсюдження тарганів та блощиць — перенесення їх з речами, одягом, меблями, предметами інтер’єру з одного помешкання в інше. Вони також можуть перелазити із сусідніх квартир. Таргани віддають перевагу теплим та вологим місцям: кухні, ванній кімнаті, туалетам.
У підвалах житлових будинків, у купах старого мотлоху живуть всі види бліх, які паразитують на різних видах тварин: котах, собаках, щурах тощо. Людина на своєму одязі, взутті може принести блохи у квартиру чи дім. Є, також і людські блохи. Вони переважно відкладають яйця в щілинах підлоги, під плінтусами, в ганчір’ї, текстильних виробах, килимах. Блохи тварин відкладають яйця в шерсті.
Заходи боротьби з побутовими комахами включають комплекс санітарно-профілактичних та винищувальних робіт. Успіх боротьби із комахами в основному залежить від того, наскільки дотримані санітарні правила в приміщеннях і на навколишній території.
Найперша умова захисту приміщення від мух, тарганів — не створювати принад для них, не залишати після себе їжі, крихт хліба, цукру, немитого посуду. Необхідно старанно закривати залишки їжі та підтримувати чистоту. Для того, щоб мухи не залітали у приміщення через відкриті вікна та кватирки, необхідно їх на літо затягувати москітною сіткою.
Для запобігання розмноження бліх, блощиць, потрібно в житлових та інших приміщення здійснювати вологе прибирання, очищення від зайвого мотлоху, проводити хімічну чистку килимів, м’яких меблів, матрасів. Дієвий спосіб обробки постільних та носильних речей — знезараження в дезінфекційній камері. Необхідно слідкувати за домашніми тваринами, регулярно обробляти їх від бліх.
Винищення комах здійснюють із застосуванням липким стрічок, клейових пасток та дезінсекційних препаратів, які зареєстровані та дозволені до використання в Україні.
ЛМВ ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України.
Олександр Косик