У лікарнях Львівщини замовчують інформацію про інфекції, які «ходять» їхніми коридорами?

ВООЗ повідомляє, що у світі щороку близько 1,4 млн. людей страждає від інфекцій, якими вони заразилися, перебуваючи у закладах охорони здоров’я. За деякими даними, рівень поширення внутрішньо-лікарняних інфекцій (далі – ВЛІ) у розвинутих країнах становить у середньому 8-10% від усіх госпіталізованих хворих. Про це повідомляє обласна лабораторія МОЗ України у Львівській області.

За даними медиків,  внутрішньо-лікарняних інфекцій в Україні практично нема.

«У клініках розвинених країн вони є (і це нормально, бо відповідає фактичному стану), а у нас – ні. Згідно з наданою статистикою, за останні 10 років у лікарнях області зареєстровано всього 463 випадки ВЛІ, з яких у 2007- 2011 роках таких випадків було 339, з 2012 по 2016 роки – 123, а за 11 місяців цього року – жодного. Скажімо, в лікарнях Одеської області щорічно буває біля 800 ВЛІ. Гадаєте, в Одеській області гірші лікарні, ніж у Львівській? Дуже у цьому сумніваюся», – зазначає заступник директора ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України» Олег Когут.

Згідно з аналізом, який провели працівники лабораторного центру, структура внутрішньо-лікарняних інфекцій за нозологіями (захворюваннями) у попередні роки була така:

– інфекції вагітності, пологів, післяпологового періоду – 26%;

– перинатальні інфекції -23%;

– вірусний гепатит В – 18,2%:

– вірусний гепатит С – 6,3%;

– ускладнення після хірургічних та терапевтичних втручань – 11,9%;

– інфекції шкіри і підшкірної клітковини ( абсцеси, флегмони ) – 5, 4%;

– органів дихання ( пневмонії ) – 2,8;

– інфекції ока ( кон’юнктивіти) – 1,5%;

– інші інфекції біля 1%.

Отже, половина всіх ВЛІ пов’язана з пологовими стаціонарами, з хірургічними відділеннями – 15%, парентеральні гепатити В та С займають близько 25%, з соматичними відділеннями та стаціонарами – 10%.

«Ще один момент. Кожен медичний заклад, згідно з відповідним наказом МОЗ, виявляє у себе небезпечні бактерії, які стійкі до тих, чи інших антибіотиків і можуть впливати на здоров’я пацієнта та якість лікування. І коли такі знайшли, скеровують у наш Центр резистентні культури на підтвердження. Торік, за отриманими від лікарень даними, було проведено 1551 дослідження визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків. Ми це ще раз досліджуємо й підтверджуємо, є в тій чи іншій лікарні небезпечна бактерія чи ні. Тож, у 2016 році в бактеріологічну лабораторію Центру на підтвердження було надіслано 76 резистентних культур, з них 11 було підтверджено. Цього року надіслали тільки 27, із них виявили 11 резистентних. Культури до нас надійшли  лише з Пустомитівської ЦРЛ, Стебницької МРЛ, Новояворівської РЛ, комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, Червоноградської ЦРЛ. У всіх підтверджених культурах виявлено високий ступінь резистентності. Іншими словами, ці заклади повинні вжиті відповідні заходи, аби ті небезпечні бактерії знищити, інакше лікування пацієнтів в їхніх лікарнях може не дали бажаного результату, а навпаки, затягнутися через ускладнення. Названі медичні заклади знають про слабкі місця й вживають заходи, аби проблему вирішити.

Як бачимо, лише п’ять закладів охорони здоров’я виявили і прислали резистентні культури на підтвердження. А інші? В них що, ідеальні умови в лікарнях? Річ у тому, що в цих закладах антибіотикорезистентні штами просто не виявляють. І не тому, що їх там можливо немає, а тому, що така робота не належно проводиться, або ж замовчується», – вважає медик.

Цього року працівники нашого лабораторного центру провели вибіркові моніторингові дослідження у 68 закладах охорони здоров’я.

«В результаті: у 9,5% дослідженнях з об’єктів лікарняного середовища виявлено патогенну і умовно патогенну мікрофлору; 22,5% дезінфекційних розчинів не відповідали заданій концентрації, 8,3% мали відхилення щодо вмісту активно діючої речовини, 3,9% були контаміновані (забруднені) мікроорганізмами. При обстеженні медичного персоналу на носійство патогенного стафілококу майже у 6% випадків виявлено позитивний результат.», – каже Олег Когут.

За результатами моніторингових досліджень керівникам лікувальних закладів працівники лабораторного центру надали рекомендації, як краще усунути недоліки.

«А також пропонували дозволити нашим фахівцям більш повніше ознайомитися з санітарно-протиепідемічним станом їхніх лікарень, щоб надати дієві, результативні поради, поділитися досвідом. Але порозумітися з керівниками Львівської обласної дитячої клінічної лікарні „ОХМАТДИТ”, Львівського державного онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру, Львівського обласного державного клінічного лікувально-  діагностичного кардіологічного центру, КЗ ЛОР “Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня”, КЗ ЛОР “Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр”, Львівського обласного центру служби крові, окремих лікарень адміністративних територій області, на жаль, не вдалося.

У той же час, на сайті департаменту охорони здоров’я ЛОДА неодноразово розміщується інформація про епідеміологічний аудит (що означає фактично перевірку) лікарень громадською організацією “СОІК” без проведення об’єктивного лабораторного контролю, лише в окремих відділеннях лікувальних закладів, в яких проведені значні ремонтні роботи та вкладені гроші в обладнання. Доцільність та об’єктивність такої роботи сумнівна», – веде далі Олег Когут.

Замовчування випадків внутрішньо-лікарняних інфекцій, за словами експерта, недостатня увага до цих важливих питань з боку комісій інфекційного контролю стаціонарів, недостатня настороженість лікарів, небажання окремих керівників лікарень співпрацювати з фахівцями державної установи “Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України“ тривожить, бо це може призвести до утворення антибіотикостійких госпітальних штамів або навіть спалахів ВЛІ.

«І тоді боротися з цим буде значно складніше і накладніше, не кажучи вже про збереження здоров’я пацієнтів», – додає він.