Ірина Таран: «Найстрашніше в декреті - щоденні муки гуляння матері-дитини, які живуть в хрущовці»

Львів’янка, молода мама у декреті Ірина Таран про труднощі життя у Львові, з якими щодня зіштовхуються батьки немовлят:

«В усій отій декретній колотнечі (раніше навіть слова такого не вживала) найстрашніше не нічне безсоння дитини, не вічний переляк зробити щось не так і навіть не кольки, а щоденні муки гуляння матері-дитини, які живуть в хрущовці. Точніше — які живуть в хрущовці на Топольній (про інші райони не знаю).

По-перше, треба якось з’їхати коляскою по сходах (ліфта немає). Треба це робити так, щоб дитині нічого не струсити, тож доводиться візок майже зносити руками. Для мeнe як для «хілого потомка» моїх батьків (так мeнe лагідно називає тато) то не найлегша справа. І то, слава Богу, живемо на другому поверсі, а візочок важить всього 13 кг. І ясно шо жодного пандуса, навіть малюсінького, навіть на зовнішніх сходах.

Але то таке, бо далі гірше — починаються тротуари. Чесно, ніколи навіть не помічала, в якому жахливому стані наші тротуари. Одні суцільні ями, які ремонтували ще певно за часів Хрущова. До нормальних доріжок, на яких дитиною перестане трусити, мeні треба хвилин 20 випробовувати її вестибулярний апарат.

Далі — пекельні походи в магазини (єдина можливість самостійного «виходу в люди»). Без жодного дискомфорту можу заїхати тільки в один супермаркет. Певно, поки дитина не почне ходити, мій шопінг на районі ним і обмежиться. В решти магазинів то пандусів немає, то двері не в той бік відчиняються, то місця на візочок взагалі не передбачено. А найгірше те, що про такі eлeмeнтарні деталі зручності для мам не дбають навіть ті, для кого ми є цільовою аудиторією (я про дитячі магазини).

І як ви, мами, живете з такою інфраструктурою? Я ж то тільки місяць як і вже нервуюсь. А на мeнe щe чекають поїздки громадським транспортом, походи в поліклініку і ще багато всього непристосованого для життя мам-дітей».