Колишній інженер ЛКП «Міський центр інформаційних технологій», а сьогодні Директора Флорабо.ЮА та члена ГО «Смарт Львів» про гостру проблему громадського транспорту у Львові і те чому він не подався на посаду керівника управління транспорту:
«Керівництво міста саме не знає чого хоче в цифрах. Оновити на 70% рухомий склад трамваїв, тролейбусів, автобусів на нові та низькопідлогові. Всього, комунального, електротранспорту? 70% від якої кількості? 70% має бути комунальним?
Підняття тарифів, ніхто не одобрить, а це треба зробити…
Більшість хоче чути приблизно таке «У нас зараз дупа, з цієї дупи ми будемо вибиратись ось так» – це більшість і сприйме як стратегію…
Ми реально маємо знати скільки коштує ганяти Львовом громадський транспорт (ГТ)…
Я не вірю в монетизацію пільг. Тариф річ динамічна, приблизно раз чи два в рік треба коригувати. А перегляд монетизації пільг навряд чи наші мінестерства будуть робити. По-друге, я слабо вірю в державні дотації…
Щоб у Львові був комфортний транспорт, потрібно виділити тільки на відшкодування пільгових категорій приблизно 50 000 000 грн. Це на весь транспорт, електротранспорт теж. В результаті ми отримаємо якось оновлений автопарк і стабільний графік. А тепер сядьте. І це ми отримаємо десь +/- в жовтні 2018го.
Чого так пізно? Ну якщо Ви вже знайдете 100+ водіїв трамваїв та тролейбусів буде дуже добре, а ще треба з сотню-другу водіїв автобусів. Хтось знає де їх взяти за один місяць? Я не знаю. Окрім того є ремонт транспорту, його треба зробити. Це все час. І багато часу. Покращення будуть не суттєві +10–15 автобусів в місяць, а платити по 10 грн за проїзд треба вже. Люди із ЗП у розмірі 4000 грн мене проклянуть і будуть готові будуть вбити. Коли на шальках терезів два нових садочки чи нормальний транспорт. Прийняти рішення важко…
Це тільки компенсація. Це навіть не розвиток. Це просто щоб транспорт почав їздити, щоб водіям було цікаво працювати, щоб відремонтувати рухлять. А треба ж ще озвучку в автобусах, компенсацію за е-квиток, контроль поставити, навігацію зручну, дані публічно відображати, закупити транспорт щоб було 900 одиниць на місто. Треба вливати більше…
Керівника управління трансорту будуть змушувати знизити ціну. І це буде десь 8 грн. Будемо молитись на державні дотації…
На перших етапах, GPSи мають бути публічними і доступними всім у всіх форматах… Коли нарешті все нормально запрацює будемо говорити про розширення функціоналу, до прогнозу прибуття транспорту на конкретну зупинку. Коли прогноз буде «такий що за нього не соромно», відключимо відображення GPS…
Взагалі потрібно зробити так, щоб пасажир завжди міг прийняти рішення, як йому вигідніше доїхати. Почекати на прямий рейс чи зробити пересадку. Е-квиток сильно спрощує цей вибір, але коли люди знають що транспорт буде через Н хвилин і маршрутка/трамвай/тролейбус таки приїжджає, всі нервуються значно менше. Тим більше тариф у 8+ грн дозволяє запровадити такий сервіс…
Кожен ранок має починатись о 6.00 ранку на якомусь АТП. Суть проста. Потрібно переконатись, що із підняттям тарифу, кожен водій отримує свої 10 тисяч грн на руки, і 12–14 тисяч у випадку преміювання. І так, я вважаю що люди які відповідають за життя інших людей, працюють у складних умовах мають заробляти $400 і більше.
Це буде рутина, яку треба робити. Тільки пряме спілкування з керівництвом і виконавцями. Потрібно бути впевненим, що водії мотивовані та чітко розуміють, що так «люди знервовані», так «люди хами», так «люди не розуміють з першого разу», але ми робимо все для того щоб люди нервувались менше, а водіям працювати ставало комфортніше.
Окрім того потрібно таки відстояти місця відпочинку для водіїв…
А що там з е-квитком?… Я дуже тішусь тому, що в команді яка займається е-квитком дуже толкові люди. Вони зробили велику кількість роботи. Біда в тому, що про це мало хто знає. Але все рівно, є робота яка залежить тільки від начальника управління.
Контроль як такий – яка служба буде мати законне право штрафувати. І в першу чергу в автобусах. Щось там є на папері, але потрібно розуміти на скільки це реально реанімувати до впровадження е-квитка. Скільки людей треба найняти. Коли почати процес набору кадрів…
Коли це буде робитись? Коли визначемо переможця. Якщо цього не робити, то е-квиток буде в 20-то році і то якщо пощастить…
Пільгові категорії – потрібно почати процес видачі карток для обліку. Потрібно писати зміни до закону про обов’язковість їх застосування і т.д. Зараз будь який пільговик, просто може показати посвідчення і буде мати рацію. І фіг ти його порахуєш. Відповідно, потрібно продумати логіку, та кроки для її реалізації…
Поки не буде працювати е-квиток, про жодні кредити не може йти мова. Найбільш цікаво в цьому питанні виглядає робота Юліана Чаплінського. Будинки не зносяться століттями. Тому результати його роботи будуть збережені на століття. А от мою роботу легко поховати за один рік. Дуже багато саме політичних ризиків. Адже підняття тарифу це політика, а не економіка…»
Детальніше читайте тут: «Чому я не подався на керівника управління транспорту, а так хотілось».
Андрій Котенський