Верховна Рада проголосувала законопроект №6232 про зміни до господарського та цивільного процесуальних кодексів, а також кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів. Законопроект підтримали 234 депутати, повідомляє Главком.
«Попередній аналіз тексту законопроекту засвідчує, що окремі його положення не враховують конституційних приписів, не узгоджуються з іншими законодавчими актами, містять внутрішні неузгодженості, не враховують європейських стандартів щодо чіткості, ясності, зрозумілості, стислості, послідовності, ефективності, результативності та пропорційності закону», – сказано у висновку Головного юридичного управління парламенту.
У ході розгляді проекту закону ряд парламентарів висловив застереження, що новий закон ускладнює доступ громадян до судочинства та гласність судових засідань.
Зокрема, спочатку пропонувалося встановити, що в разі якщо суд прийде до висновку, що фото-, кіно-, теле- чи відеозйомка, а також трансляції ходу судового засідання по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет заважають ходу судового процесу, суд може заборонити або обмежити їх проведення, про що виносить мотивовану постанову. Перед голосуванням профільний комітет вилучив норму.
Разом з тим, відповідно до проекту, під час проведення врегулювання спору за участю судді протокол наради не ведеться та не здійснюється фіксування технічними засобами і забороняється використовувати портативні, аудіотехнічні пристрої, а також здійснювати фото- і кінозйомку, відео- , звукозапис, хоча раніше фіксація проводилася.
Також, відповідно до закону, до участі у справі може залучатися експерт з питань права. Згідно з проектом як експерт з питань права може залучатися особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права.
Разом з тим проектом не визначено, що слід розуміти під формулюванням «визнаний фахівець у галузі права» – ким і в якому порядку він має бути визнаний.
Крім того, проектом передбачено, що у разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення судових витрат або несплати у визначений судом строк відповідних сум авансом суд вправі відхилити клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів та ухвалити рішення на основі інших поданих учасниками справи доказів або скасувати раніше постановлену ухвалу про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування доказів або огляд доказів за місцем їх знаходження.
При цьому у разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду. Також варто наголосити, що проектом передбачено порядок виклику відповідача та інших осіб, місце проживання, перебування, місцезнаходження чи місце роботи яких невідоме, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
У Головному юридичному управління підкреслюють, що така норма є дискусійною, оскільки значна кількість громадян України не мають можливість підключення до Інтернету та доступу до вказаного електронного ресурсу.
Крім того, користувачами офіційного веб-порталу судової влади України є досить вузьке коло осіб, а тому навряд чи повідомлення на ньому можна вважати офіційним викликом до суду. Наразі вище зазначених осіб до суду викликають через засоби масової інформації за останнім відомим місцем їхнього проживання (перебування) на території України.
Єва Корнійчук