1 вересня розпочинається новий навчальний рік. Хтось тільки йде до першого класу, а хтось продовжує рухатися освітніми сходами. Для родин це своєрідний символічний час, який спонукає подумати про майбутнє, – зокрема, вибір ВНЗ і майбутньої професії. Для тих, хто вже пройшов цей шлях і активно реалізовує себе в професії, цей період доволі ностальгійний. Напередодні нового навчального року спеціалісти Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна запитали у своїх користувачів про особливості їхньої шкільної освіти.
Переважна частина респондентів (60%) відповіли, що їхня школа пропонувала предмети для поглибленого вивчення матеріалу й мала профільні класи. Утім, навчання у профільному класі чи школі не завжди гарантує подальшу професійну реалізацію у відповідних напрямках. Згідно з даними опитування, ситуація є приблизно рівною.
Так, 53% опитаних зазначили, що спеціалізація шкільної освіти жодним чином не вплинула на подальший вибір професії. А от 47% респондентів все ж таки відзначили вплив спеціалізації класу на вибір майбутньої спеціалізації. Це можна пояснити тим, що поглиблене вивчення окремих предметів задає певний вектор подальших дій і передбачає наявність специфічної бази знань. Якщо дитина навчалася у школі з поглибленим вивченням іноземних мов, то ймовірність, що вона обере для навчання у ВНЗ та подальшої трудової діяльності професію, пов’яну із математичними розрахунками, доволі низька. Школярів також розділяють по класах із різними напрямками поглибленого вивчення предметів і за їхніми здібностями. Однак, у той чи інший спосіб профілізація задає траєкторію на майбутнє. І є висока ймовірність того, що людина з хорошими знаннями математики все ж таки потрапить у технічну чи економічну сферу.
Водночас, визначатися з професією рано чи пізно доводиться усім. Як свідчить опитування, зазвичай прийняття цього рішення припадає на період старшої школи та університету. Майже половина опитаних сказали, що визначилися із напрямком своєї професійної діяльності вже у вищому навчальному закладі. А от 34% респондентів обрали свою майбутню професію у старших класах.
Щоправда, й університет не завжди гарантує те, що людина визначиться з професією, незважаючи на те, що навчання у ВНЗ уже фактично є підготовкою до роботи у конкретній професії чи, як мінімум, у певній проф. сфері.
Є й такі, хто визначаються після університету – коли починають працювати. Про це свідчить аналіз відповідей у варіанті «Інше». Респонденти вказували, що знайшли себе у професії вже після вишу – на етапі пошуку роботи чи методом спроб та помилок, розбираючись зі специфікою роботи на практиці. Є серед респондентів і такі, хто на цьому етапі свого життя вирішив перепрофілюватися й кардинально змінити проф. сферу своєї трудової діяльності.
Якщо говорити про джерела інформації, за допомогою яких українці обирають свою професію, то для 43% респондентів це поради та досвід родичів, друзів чи знайомих. Для 33% опитаних є затребуваною та корисною є інформація з інтернету, газет, журналів. Люди керуються у прийнятті рішень ким стати, аналізуючи дані про ринок праці і стежачи за тенденціями у відкритих джерелах. Дні відкритих дверей та профорієнтація у школі допомагають визначитися 9% та 7% опитаних відповідно. А от 6% учасників опитування зауважили, що продовжили родинну справу, і це дало їм змогу звести до мінімуму рівень стресу, пов’язаний із вибором фаху та професійною реалізацією.
Щоправда, серед респондентів були й такі, хто зазначав, що прийняти рішення їм допомогли випадок чи спонтанність.
Таким чином, як свідчать дані опитування, шкільна освіта не завжди є визначальним фактором у виборі професії. Водночас, переважно саме школа задає певну траєкторію майбутньої професійної реалізації і є хорошим плацдармом для спроб і помилок і, безперечно, для вибору майбутнього фаху.
Дані були отримані в результаті опитування, проведеного Дослідницьким центром Міжнародного кадрового порталу hh.ua у серпні 2017 року. В опитуванні взяли участь 987 респондентів з різних регіонів України.
