Міністр інфраструктури України про звив польотів в Україну найбюджнтнішого авіаперевізника Європи Ryanair:
«Дискусія навколо Ryanair – це не дискусія навколо долі окремого аеропорту чи авіакомпанії, це – дискусія про майбутнє України і боротьба за нього.
Насправді, все просто: або ми вивільнюємося з олігархічних «обійм», які настільки міцні, що держава ледь дихає, а люди змушені платити за все ледь не вдесятеро більше, бо вибору немає. Або залишаємося в лещатах, поки зможемо це витримати фізично.
Тобто, або ми обираємо свободу, в першу чергу, і свободу вибору, або залишаємося з ілюзією свободи і вибору, як це є зараз.
Ryanair – 1800 рейсів на день з 85 баз, 200 аеропортів, які поєднують 33 країни. Україна може стати 34-ю. І стане.
Наразі Ryanair з 4 заявленими напрямками на тиждень з Борисполя особливо не відіб’ється на загальних показниках аеропорту, МАУ також нічого не загрожує. Питання в тому, що наступного року напрямків може бути 50 на тиждень лише з Борисполя і ще більше українських аеропортів прийме #1 європейську авіакомпанію. Частка авіаційних зборів в структурі доходів аеропортів світу невпинно знижується, аеропорти все більше заробляють на сервісі, оренді, парковці, рекламі. Всіх супутніх послугах, які генерує додатковий пасажиропотік. Є суттєва різниця між аеропортом-хабом і авіакомпанією, яка забезпечує хабові перевезення.
Ryanair як криголам має зламати монополію на українському ринку, за ним підтягнуться й інші лоу-кост перевізники.
А це вже буде означати, що в Україні з’явився справжній ринок, є конкуренція, є боротьба за пасажира. Питання: кому це не вигідно?
Пасажирам? Державі? Аеропортам? Очевидно, що вигідно.
Це не вигідно декільком людям, частина з яких навіть не живе в Україні.
Для повної картини: жоден з аеропортів не збанкрутував після заходу Ryanair і не закрився. Пасажиропотік в жодному не впав. Так, кожен аеропорт домовляється з авіакомпанією, відстоюючи свої інтереси, але ж домовляється! Бо має бажання. Бажання – тисяча можливостей, небажання – тисяча причин. Все просто.
Можна довго пояснювати, чому «ні», а можна зробити, щоб було «так». Аеропорт Львова контракт з Ryanair підписав без жодних вмовлянь з боку Кабміну, бо чудово розуміє перспективу і планує європейське майбутнє.
Тепер нагадую свої вимоги до керівника Борисполя, які я озвучив публічно 16 листопада 2016 року і він публічно з ними погодився:
протягом 6-місячного періоду новий гендиректор повинен:
- Провести і результативно завершити переговори з авіакомпаніями-лоукостами і забезпечити виконання ними рейсів з вільних на сьогодні терміналів B або F.
- Забезпечити рівний доступ до послуг і потужностям аеропорту з урахуванням частоти рейсів і обґрунтованих запитів авіакомпаній.
- Навести порядок і забезпечити прозорість щодо оренди в аеропорту і паркувальних місць.
Протягом року:
- Вирішити питання з недобудованим паркінгом та забезпечити належний сервіс на приаеропортовій території.
2.Провести корпоратизацію аеропорту.
Протягом двох років:
- Забезпечити мінімум 40% надходжень до бюджету аеропорту від неавіаційних послуг.
“Навмисне роблю ці вимоги публічними. Так само і переможець повинен взяти на себе публічні зобов’язання, мати повну владу і можливість виконати заплановане, але і нести повну відповідальність за результати своєї роботи”.
І наостанок: Ryanair буде в Україні рано чи пізно. З цим міністром/директором аеропорту/МАУ чи без.
Українців можна лишити багатьох речей, тільки не мрії. Яник це вже засвоїв. Якщо це не стало уроком для інших, то погано. Тікати нікуди.
І всім нам, владі насамперед, необхідно визначитися: ми за євроінтеграцію і світових інвесторів чи ми за «Хонку…
Дивно, що Ryanair вимагає взагалі якісь умови, вони б мали займатися благодійністю, взяти кредит в доларах під 25% річних в Приватбанку і дати можливість безтурбного подальшого збагачення для українських топ-державних службовців і олігархів.
ІКЕА, Дженерал Електрик, ДП Ворлд – абсолютно зайві теж у країні…
Дивно, що один із найкращих юристів України не знає, що конфіденційні умови договору розголошувати заборонено, а особливо фантазувати на їх тему, коли навіть аеропорт Львів підписав контракт без цих позицій.
Не буду навіть згадувати, скільки годин тривали переговори аеропорту Бориспіль, міністерства інфраструктури і Раянів. Як спершу Бориспіль ігнорував будь-які пропозиції до обговорення впродовж 2016 року, як в.о. керівника Звонарьов, погодившись з усіма пропозиціями в присутності майбутнього керівника, навідріз відмовився їх затвердити. Так, саме той Звонарьов, який своїм судовим позовом, підтриманим Дніпровським судом, заблокував прозорий конкурс у 2015 році. Як керівництво Борисполя вибігало зі словами: “я мушу зателефонувати керівництву національного перевізника”. Так, безумовно, Ryanair повинен літати з будь-якого приватного чи комунального українського аеропорта, бо аеропорт Бориспіль не державний, а чий? І хто в ньому господарює?
Безумовно, керівництву державного аеропорта Міністр не указ. Як і Указ Президента України про здешевлення авіаперевезень і залучення лоу-костів – не указ. Як і незручне становище для Прем’єр-міністра України, коли він у Лондоні запрошує інвесторів, а в державних підприємств і їх патронів своя особлива думка.
Можна намалювати будь-які цифри – папір стерпить все. Але чорне – є чорне, а біле – є біле…
Але Бориспіль настільки унікальний аеропорт, #59 в Європі, що замість того, щоб зробити це своєю перемогою, в тому числі й економічною, знаходить пояснення, чому для них Ryanair – загроза, а не вдача.
Міністерство знизило аеропортові тарифи і збори для всіх без виключення авіакомпаній. Базова авіакомпанія, яка і до цього ніколи не відчувала по відношенню до себе дискримінаційних умов, так само отримала максимальні знижки. Враховуючи обсяги перевезень, МАУ виграє найбільше. А також, враховуючи той факт, що МАУ винна близько 400 млн грн до державного бюджету, додаткові знижки є взагалі подарунком з неба. А тепер запитання до Борисполя: скільки недоотримує держава через надкомфортні умови для МАУ?!
Просто дивує, наскільки ж небажаним є прихід Ryanair до України, що ані Указ президента – не указ, ані інтереси українців, які б завдяки дешевим цінам на квитки могли б відкритим для себе світ – не аргумент. Так можна і сказати: ми не хочемо Ryanair, бо аеропорт не зможе зробити три додаткові виходи на посадку, а також не зможе розширити зону отримання багажу для транзитних пасажирів.
І щодо політичного тиску: Президент, Прем’єр-міністр і міністр, політичні партії виступають за присутність лоу-кост перевізників в Україні, за можливості для українців літати світом дешево. Цього вимагають і наші люди, насправді. Бо безвіз – це великий крок для нашої держави, але його сенс втрачається, якщо подорожі до Європи так і залишатимуться для українців недоступними. То в чому тиск?! І чого в такому випадку більше: “тиску” з боку держави чи відвертого шантажу з боку «аеропорту»?
Ймовірніше всього, сьогодні буде оголошення про скасування польотів Ryanair в Україну.
Що хотіли – те й отримали… », – повідомив Володимир Омелян у своєму Фейсбуці.
