Відома українська письменниця про заяву президента РФ В. Путіна, який назвав київську княгиню Анну Ярославну росіянкою у той час коли Москви ще навіть не існувало:
«Коли Путін на виду в цілої Франції цинічно, як Крим, «віджимає» Анну Київську на баланс РФ, він прекрасно знає свою цільову аудиторію. Чого не можна сказати про українців, які лиш дивуються його нахабству, не розуміючи, що зараз – от саме зараз, уже на завтра! – потрібна з цього приводу реакція українського МЗС.
Тому що французи СПРАВДІ не пов’язують ні давнього Києва, ні Руси з Україною – а от із Росією якраз пов’язують, і розпрекрасно. І в академічних та культурних milieux на те працює ціла армія «друзів російської культури», і це й є той дбайливо виплеканий (іще зусиллями НКВД-МГБ-КГБ)) фундамент «франц.-рос. Дружби», на якому, дуже значною мірою, держиться сучасна французька «русофонія». А в нас, із їхньої точки зору, «ростуть ялинки» (с)…
Путін говорив акурат так, щоб його слухачі могли «впізнати» почуте й подумки кивнути: ah, oui-oui, правду ж каже… І от саме тут час вступити українській державі – «упімнутись за своє» (момент принциповий, за яким оцінюється серйозність і договороздатність: отак ви й Крим боронитимете, як ви Анну Київську бороните!)), а заодно й показати французам, що – ні, не правду їм Росія каже (і казала!), навіть у цьому…
Сподіваюсь, що наші дипломати знайдуть елеґантний спосіб це зробити», – повідомила Оксана Забужко у своєму Фейсбуці.
Довідка:
Анна Ярославна (Анна Київська) – середня дочка Великого князя Київського Ярослава Мудрого та його другої дружини Інгігерди (Ірини) – дочки короля Шотландії і Швеції. Онука по матері Улофа III Шетконунга, друга дружина французького короля Генріха I Капета, королева Франції, мати майбутнього короля Філіпа І. В історії цієї країни вона залишилася як прабаба майже 30 французьких королів.
Королева Анна привезла до Франції не тільки дорогоцінний посаг, а й високу культуру, її тут шанували і поважали. Папи Миколай II та Григорій VII писали до неї листи, в яких висловлювали шанобливу увагу. Папа Микола II відзначав доброту, благодійність, побожність Анни, просив її впливати на Генріха I.
Анна Ярославна народилася близько 1030 року. Дитячі роки пройшли в Києві – сьогоднішній столиці України.
Анна Ярославна приділяла велику увагу освіті та вихованню своїх дітей. У пригоді їй стали всебічна освіта, отримана на батьківщині, книги з бібліотеки Ярослава I Мудрого, привезені нею до Франції.
Збереглися підписи Анни слов’янською мовою — найдавніші зразки українського письма, на багатьох державних документах Франції. Ці підписи оточують хрести, які ставили неписьменні французькі барони – вищі васали Франції.
Щороку 5 вересня у заснованому нею монастирі у місті Санлісі (курортне містечко за 40 км від Парижа) відправляється богослужіння за її душу, цей день вважається днем її смерті. Збереглися фрескове зображення Анни в Софійському соборі у Києві та пізніше скульптурне – на порталі церкви святого Вінсента в містечку Санлісі. У містечку є її могила, а також пам’ятник, подарований Україною в 2005 році
Варто тако додати, що точна дата заснування Москви невідома. Але перша літописна згадка про місто належить до 1147 року тож Анна Ярославна, якої не стало у 1075 році, жодного відношення до Росії не мала, і не могла мати…
