За оцінками всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), міські жителі проводять в приміщеннях (квартири, робочі приміщення) майже 80% часу. Сучасна квартира або будинок можуть бути для своїх мешканців не тільки фортецею, а й підступним вбивцею: матеріали, за допомогою яких під час ремонту обробляємо стіни, підлоги, стелі, а також придбані меблі можуть бути небезпечними для здоров’я через свою токсичність. Про це інформує Львівський міський відділ ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України» та нагадує про основні гігієнічні аспекти оздоблення квартири. Адже перевищення гранично допустимих концентрацій речовин у повітрі робочої зони може викликати низку захворювань, зокрема й ураження центральної нервової системи.
Не рекомендується використовувати в житлових приміщеннях низькоякісний ламінат, полівінілхлоридний (ПВХ) лінолеум, які можуть виділяти в повітря токсичні речовини: формальдегід, фенол, ксилол, толуол, які викликають різноманітні захворювання. Стіни краще обклеювати целюлозними або флізеліновими шпалерами, а не вініловими (вініл не пропускає повітря, тобто стіни не «дихають», і під такими шпалерами може розвинутися грибок).
Також до негативного впливу на організм людини можна віднести ПВХ-вікна. Головна небезпека пластикових вікон – герметизатиція приміщень. Повітря всередині приміщення не циркулює, застоюється, а це дуже шкідливо для людини. Необхідно регулярно провітрювати приміщення (мінімум три рази на день по 10-15 хв.), або встановити систему примусової вентиляції.
Найпопулярнішими матеріалами для виробництва корпусів меблів є ДСП, ДВП. Деревостружкова плита (ДСП) – один з основних конструкційних матеріалів у меблевому виробництві, який одержують шляхом гарячого пресування деревних частинок, змішаних з клеєм. На сучасному етапі виробництво деревостружкових плит розвивається досить динамічно. Поступове зростання обсягів виробництва ДСП зумовлює значну експлуатацію сировинної бази та постійний пошук шляхів щодо їх розширення. Результатом технологічного процесу виробництва деревостружкових плит, що передбачає хіміко-механічну переробку сировини деревного походження, крім основної продукції, стала низка побічних речовин та продуктів, які, залежно від особливостей конкретної технології на кожному підприємстві, частково переробляються, утилізуються і зменшуються, а частково скидаються у навколишнє середовище, забруднюючи його.
Єдиним прийнятим напрямом подальшого розвитку виробництва деревостружкових плит є практична реалізація програм так званої «екології виробництва». При цьому, під екологічно чистим виробництвом слід розуміти таке виробництво продукції, яке мінімально негативно впливає на навколишнє середовище та здоров’я людини, а під екологічно чистою продукцією – продукцію, яка завдає мінімальної шкоди навколишньому середовищу та здоров’ю людини або не завдає жодної шкоди.
При виробництві ДСП, ДВП, клеєної фанери, ламінованих плит, шаруватих пластиків, виділяються такі шкідливі речовини, що забруднюють атмосферне повітря: формальдегід, фенол, аміак, окис вуглецю, анілін, деревний і лакофарбовий пил, сірководень. При виробництві меблів – формальдегід, пара розчинників і розріджувачів, окис азоту, анілін, азот, уайт-спірит, скипидар, аміак, деревний та лакофарбовий пил.
Одним з основних елементів можна вважати показник допустимого рівня емісії (виділення) формальдегіду, який має негативний вплив на навколишнє середовище і, особливо, на здоров’я людини. Адже відомо, що вільний формальдегід виділяється не лише в процесі виробництва ДСП: протягом тривалого періоду часу він продовжує виділятися і з кінцевих виробів, виготовлених на основі деревостружкових плит.
За вмістом токсичних речовин ДСП поділяються на чотири класи емісії (виділення): Е0-0мг у 100г абсолютно сухої плити, Е1-до 10мг у 100г, Е2-не більше 30мг у 100г, Е3-понад 30. В Україні випуск плит класу емісії формальдегіду Е3 заборонено. В Європі для виробництва домашніх меблів дозволено використовувати тільки ДСП класу емісії Е0,Е1. В Україні Е1 обов’язковий тільки для дитячих меблів, для виробництва решти видів меблів допускається використання ДСП класу Е2. Отже, прийнятими для експлуатації можна вважати матеріали, які відповідають класам Е0, Е1, Е2, і про це повинен знати споживач.
Виробник меблів, згідно закону, несе відповідальність за якість своїх виробів; повинен мати санітарно-гігієнічний висновок на ДСП, ДВП в якому оцінюється екологічна безпека матеріалів, та вказується наявність чи відсутність у випарах шкідливих речовин-формальдегіду, ацетону, стиролу, аміаку, фенолу та паспорт якості товару.
Назва речовин | ГДК для атмосферного повітря | ГДК для повітря робочої зони |
Формальдегід
Ацетон Стирол Аміак Фенол |
0,035 мг/м3
0,35 мг/м3 0,04 мг/м3 0,2 мг/м3 0,01 мг/м3 |
0,5 мг/м3
200 мг/м3 30 мг/м3 20 мг/м3 0,3 мг/м3 |
Купуючи будівельні матеріали, ламінат, тощо, вимагайте представити гігієнічний висновок, паспорт якості товару на даний товар. Довіртеся і своєму нюху: якщо від шаф та столів виходить різкий хімічний запах, ні в якому разі не купуйте такі меблі.
Перевищення гранично допустимих концентрацій вище перелічених речовин в повітрі робочої зони чи в атмосферному повітрі (квартирах, офісах, тощо) може викликати низку захворювань: ураження центральної нервової системи, захворювання органів дихальної системи, подразнення слизових оболонок очей, ураження шкіри, головний біль, головокружіння, слабість.
Санітарно-гігієнічна лабораторія Львівського міського відділу ДУ «Львівський обласний лабораторний центр ДСЕС України» атестована (свідоцтво №161/15 від 21.07.2015р.) на право проведення досліджень повітря закритих приміщень, атмосферного повітря на вміст формальдегіду, пилу, аміаку, озону, фенолу, ртуті металічної, азоту діоксиду, вуглецю оксиду, хлору, ангідриду малеїнового. Тому вище перелічені інгредієнти можна дослідити на платній основі у цій установі.
Досить цікава статья, побільше б таких