На місці будівництва у львівському ґетто немає масових захоронень – забудовник

Достовірних історичних свідчень про масові поховання євреїв на місці будівництва офісного комплексу на проспекті Чорновола, 45б у Львові немає. Також тут не знайдено людських решток під час проведення підготовчих робіт.

Про це інформує забудовник об’єкту – ТзОВ «Горизонт-Захід 1», повідомляє ZIK.

На основі інформації, зібраної з відкритих джерел та архівних документів, можна скласти уявлення про події, які сталися в цьому районі у період нацистської окупації Львова в 1941-43 р.р.

Єврейське ґетто у Львові було створено у листопаді 1941 року. Ареал ґетто у різні роки займав чималу територію міста у межах сучасних вулиць Замарстинівської, Клепарівської, Городоцької та Липинського. За період існування, до червня 1943 року, у ґетто утримувалося понад 130 тисяч євреїв. Територія ґетто була огороджена парканом і колючим дротом. Тут було створено цехи, де працювали працездатні євреї з «робочою картою». Вбивства євреїв німцями зафіксовані від початку заснування ґетто. Весною 1942 року відбулася перша масова депортація євреїв зі львівського ґетто до табору смерті Белжець. Згодом львівських євреїв німці масово депортували до трьох таборів смерті – Белжець, Собібор та Треблінець ІІ.

Автор публікації «Єврейські цвинтарі Львова» Йосиф Гельстон, посилаючись на матеріали Комісії з розслідування фашистських злочинів, розповідає про три документально зафіксовані місця масової страти євреїв біля Львова. Розстріли і захоронення євреїв відбувалися за межами міста, у Скнилівському і Лисинецькому лісах, а також на території Янівського концтабору і у його околицях (сьогодні – виправна установа №30 МВС України).

Свідчень і документів про поховання євреїв саме у ґетто немає. Це підтверджується і отриманою інформацією з Центрального державного історичного архіву України. На момент ліквідації ґетто було промисловою територією, де мало би працювати місцеве населення. А тому такі поховання могли призвести до санітарної та епідеміологічної катастрофи у місті.

Натомість, у коментарі IA ZIK історик Ігор Смольський повідомив, що справа дослідження львівського гетто є дуже складною, адже свідчень є дуже мало. «Ніхто не вів жодного обліку, коли і де відбувалися акції знищення євреїв. Ці акції відбувалися як планомірно, так і спонтанно. Вони були і на території гетто і за його межами. Була так звана «екстрадиція» – вивезення євреїв до таборів смерті. За умовами перебування і за міжнародною кваліфікацією концентраційний табором був і Янівський, так званий, «табір праці». Ліквідація євреїв відбулася і у гетто, і на околицях Львова. Таких місць є багато. Усе збирається і документується, є багато тих чи інших свідчень, але загалом інформації про це дуже мало, – каже І.Смольський. – У радянські часи фактично ця тематика теж не порушувалася. У часи Незалежності ця вся робота почалася з «нуля». До того часу така робота велася лише за кордоном. Але, зрозуміло, що робилося це без доступу до документальних матеріалів, і без опитування свідків, які врятувалися, і які могли розповісти про ті часи. Ця справа дуже складна і вона є болючою для усіх.

Наступне, – не можна стверджувати однозначно, що виявити захоронення на території колишнього гетто часів окупації 1941-43 років є неможливим, з огляду на те, що ситуація була дійсно жахливою. І тому до сих пір ніхто не може сказати однозначно ані «так», ані «ні». Бо це був такий район, – після ліквідації ґетто у 1943 році мешканцям Львова було навіть заборонено під карою смерті заходити на цю територію. Що там відбувалося, і де ділися тіла євреїв, які були ліквідовані на території ґетто, і чи десь були такі захоронення – однозначно теж сказати важко. Бо те, що відбувалося у Львові у той час важко піддається логіці. І щось сказати стовідсотково так було це чи не так – не можна. Це питання ще буде вивчатися і життя може принести нам ще різні знахідки, невідомі досі. Скоріше за все виглядає, що таких захоронень на території ґетто не було. Але стверджувати стовідсотково не можна. Адже нові знахідки можуть виявитися в несподіваних місцях».

Сьогодні на території колишнього ґетто у Львові є житлові будинки, функціонують офіси і державні установи. Є такі установи й упритул місця будівництва. «Активне розбудова розпочалася наприкінці 20-х років XX століття, тому в основному належить до радянської доби та нашого часу, – сказано в наданому забудовником історико-містобудівному обґрунтуванні об’єкта, виконаному державним інститутом «Укрзахідпроектреставрація». – Активне будівництво ведеться і в наш час. В основному це житлова забудова з розміщенням на перших поверхах приміщень громадського призначення».

Цінної забудови на даній ділянці немає. Планована забудова будинку з офісними приміщенням і гаражами відбувається згідно Генплану і правилами використання та забудови м. Львова. Фахівці дійшли до висновку, що нове будівництво житлового будинку підвищеної поверховості з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями та гаражем відповідає усім вимогам.

Нагадаємо, у 2016 році ТзОВ «Горизонт-Захід 1» уклало договори з двома незалежними спеціалізованими пошуковими організаціями. Зокрема, роботи на місці планованого будівництва проводять фахівці Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України та Комунального підприємство Львівської обласної ради з питань пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій «Доля». Дослідження триває вже понад 2 місяці. За цей час жодних поховань або людських решток на місці проведення підготовчих робіт знайдено не було.