Зимова небезпека. Експерти розповіли, як сніжна «каша» знищує екологію і людське здоров’я

У всіх великих містах України щорічна боротьба взимку зі снігом закінчується лише умовною перемогою комунальних влади тільки за рахунок того, що сніг має властивість танути. А ось реагенти, які залишаються після такої боротьби, ще можуть зіпсувати здоров’я українців.

З року в рік зима раптово «шокує» жителів мегаполісів кількістю снігу, що випав. Разом з тим, обурюючись сніжною кашею під ногами, жителі міст майже не замислюються, куди комунальники «прибирають» цей сніг, а також, якщо не прибирають, ніж саме обробляють, щоб звернень до травмпунктів було якомога менше.

Вже багато років в якості основного реагенту для усунення снігових покривів використовують хімічні солі. Реагенти, які містять хлориди, гідрохлориди і хлорати з легкістю псують зимове взуття і автомобільну гуму, снігові гори на газонах, які починають танути з першим потеплінням, призводять до того, що, накопичені в цих «териконах» шкідливі речовини, вбираються в грунт і можуть знищити зелені насадження.

«Для навколишнього середовища небезпечний сніг, який посипають сіллю. Справа в тому, що після потрапляння його на грунт, дерева висихають. У Києві люди організовуються самостійно і вкривають ділянки землі під деревами, щоб туди не потрапили ці розчини », – зазначає заступник директора Національного екологічного центру України Олексій Василюк.

«Коли сіль потрапляє в грунт, зайве засолення грунтів призводить до їх деградації, ерозії. За фактом деградації грунт втрачає свою родючість. Живі організми не в змозі вижити, рослини будуть гинути в засоленої грунті », – додає член Дніпропетровського відділення Національного екологічного центру України Максим Сорока.

Крім того, технічна сіль потрапляє не тільки в грунт, але, через дренажну систему, в природні поверхневі водойми, знову ж таки, збільшуючи їх мінералізацію.

«Технічна сіль разом з талим снігом потрапляє в каналізацію, звідти – в грунтові та поверхневі води, де збільшує мінералізацію. Це загрожує зменшенням видом рослин і тварин у водоймах », – пояснює співробітник Світового фонду дикої природи (WWF) в Україні Наталія Гозак.

Справа в тому, що, в разі засолення водойм, першими гинуть річкові мешканці – мікроорганізми, мікроводорості, якими харчується планктон. Далі – по ланцюжку – страждає і річкова риба. В кінцевому підсумку, через засолення водойми перетворюються в болото. У зв’язку з цим, за словами еколога, для боротьби зі снігом і ожеледицею доцільніше використовувати природні матеріали, наприклад, пісок.

«Це значно знизить забруднення грунтів і водойм», – стверджує Наталя Гозак.

Проблема з використанням піску для комунальників полягає в іншому – потрапляючи в каналізацію, він істотно засмічує дренажні системи міста, що, в кінцевому підсумку, може мати неприємні наслідки. На жаль, і вивезення снігу вирішує, хіба що, короткострокові проблеми зі зменшенням травматичності під час пересування людей по місту.

У глобальному сенсі, сніжна каша, яка залишається після спрацьовування реагентів, «що плавиться» сніг, потрапляючи на пустирі в межах міста або в посадки, поля, а то і річки за містом, приносить шкоди не менше, ніж та, яка тане прямо на тротуарах і дорогах.

«По суті, викидають хімічні відходи. Сніг містить масу отруйних речовин: сажа, солі, масла машин, оксиди свинцю, солі важких металів. Він, як губка, якою протерли поверхню брудного верстата. Не можна просто вивозити сніг за місто, його потрібно скидати на звалища », – заявляє директор громадської організації« Київський еколого-культурний центр »Володимир Борейко.

При цьому, за словами Максима Сороки, сніг важливо не тільки вивозити, а й очищати. «Законодавством України сніг не визначений як відхід, хоча його теж потрібно вважати відходом – він забруднений. Коли вивозять десятки тисяч тон в одне місце, і він там тане, то величезна маса забруднюючих речовин потрапляє в грунт і в грунтові води, як результат, отримуємо потім забруднені водойми, які небезпечні для всіх живих організмів », – підкреслює він.

Джерело: УНІАН