Деякі підприємств на заході України б’ють на сполох – через відтік кадрів до сусідньої Польщі вони не можуть набрати штат. В Асоціації роботодавців Львівщини закликають уряд у Києві зменшити податкове навантаження. Про це повідомляє DW.
Світле, просторе й тепле приміщення, безплатна доставка до місця праці. Зарплата – шість тисяч гривень. Такі умови обіцяють швачкам у новій філії німецького підприємства “Бадер Україна”, що в Кожичах біля Львова. Там збільшують потужності, тому шукають ще понад тисячу працівників. Однак бажаючих, як з’ясувалось, не так багато. Трудова еміграція – конкурент німецького інвестора в Україні.
“Ми набираємо працівників без досвіду, навчаємо їх, при цьому платимо їм зарплату. Вони вчаться, попрацюють два місяці. І далі… їдуть за кордон на сезонні роботи або такого ж типу підприємство”, – розповідає DW менеджер з персоналу “Бадер Україна” Марта Римашевська.
Причина доволі проста: у Польщі швачкам за подібну роботу платять у кілька разів більше. Так, за даними компанії “Sedlak i Sedlak”, середня зарплата швачки в Польщі становить 1836 злотих, що в перерахунку – приблизно 11,5 тисяч гривень. А в Національному банку Польщі підрахували, що українські громадяни, які працюють у Польщі, в середньому отримують 2105 злотих (приблизно 13 тисяч гривень).
Як пояснив керівник кадрового агентства “Пелех” Олег Пелех, на польському ринку праці відчувається нестача робочої сили. За його словами, самі поляки поїхали на заробітки до Німеччини, Великобританії, вивільнивши таким чином, місця для українців. Пелех говорить про два мільйона вільних вакансій у Польщі, на які могли б претендувати й українці.
Національний банк Польщі нещодавно навіть оприлюднив дослідження щодо українських заробітчан. У дослідженні з посиланням на польське міністерство родини, праці та соціальної політики наголошується, що в 2015 році зареєстровано близько 760 тисяч запрошень українців на роботу в Польщі, що вдвічі більше, ніж роком раніше. Щоправда, лише 50 тисяч справді отримали дозволи на роботу. Загалом у Польщі 2015-го року як легально, так і нелегально працювало близько одного мільйона українців. Водночас у дослідженні банку вказано, що, враховуючи короткотерміновий характер праці, в Польщі за оцінками одночасно перебувало близько 500 тисяч громадян України.
Не дивно, що з огляду на таку популярність польського ринку праці серед українців працедавці в самій Україні, принаймні в її західних регіонах, дедалі частіше говорять про “кадровий голод”. Аби спонукати працівників залишатись, на українському підприємстві “Бадер Україна” пропонують, зокрема, премії, можливості кар’єрного зросту, з грудня підняли зарплату. “Ми постійно моніторимо рівень середніх зарплат і збільшуємо їх, відштовхуючись від очікувань працівників і від наших можливостей”, – каже менеджер з персоналу “Бадер Україна” Марта Римашевська.
У той час як на “Бадер” та інші компанії в Україні шукають працівників, біля візового центру в Львові – черга. При чому більшість у ній – не туристи. Це люди, які їдуть на заробітки. Хочуть до Нового року відкрити робочу візу. Впадає в очі, що більшість у черзі – чоловіки. Серед них і Володимир Федькович. Він їде працювати на будівництві. “Я б не їхав, у нас будівельники за той самий робочий час отримують більше – 12 тисяч гривень цілком реально заробити. В Польщі, якщо ти отримаєш 600 євро, ти повинен заплатити ще і за проживання, і за харчування”, – пояснює DW чоловік. Але каже, що їде, бо нині в Україні простій на ринку, а гроші потрібні вже зараз.
За спостереженнями експертів, які робили дослідження на замовлення Національного банку Польщі, на заробітки їде дедалі більше української молоді. Якщо раніше середньостатистичний український заробітчанин у Польщі представляв собою 42-річного чоловіка, то тепер його середній вік – 32 роки. Крім того, серед заробітчан значно поменшало тих, хто має дітей. Якщо ще п’ять років тому бездітних було 24 відсотки, то нині – вже 54 відсотки. А це, на думку польських дослідників, може означати, що частина цих мігрантів не матиме мотивації повертатись в Україну, а захоче залишитись у Польщі.
В Асоціації роботодавців Львівщини не на жарт стурбовані: якщо в Україні не опікуватимуться майбутнім бізнесу так, як це робиться в Польщі, то незабаром працювати взагалі не буде кому, застерігає голова асоціації Зеновій Бермес. Українським підприємствам, а особливо з іноземним капіталом, важко набирати штат, бо вони якраз і прийшли в Україну через якісну і водночас дешеву робочу силу.
“Якимись нормами чи переговорами змусити їх піднімати працівникам зарплату – не можливо. Для цього їм потрібен більший дохід. Якби український уряд послідовно робив реформи, зменшував податкове навантаження, ми б могли подвоїти зарплату за якихось кілька років”, – підсумував Бермеc.
Фото: Вголос
