Провідна українська письменниця, поетеса, есеїстка і публічний інтелектуал про вбивства за українську мову та причини говорити нею сьогодні:
«Я говорю українською тому, що я українка, і це моя рідна мова. Мова є одним із дуже важливих маркерів ідентичності. Мова живе доти і остільки, доки, і оскільки нею говорять. Якщо мовою не говорять вона завмирає. Я говорю українською для того, щоб моя мова жила, розвивалася, ширилася і мала майбутнє.
Українська дуже сильна мова. Той факт, що я в ній народилася, для мене особисто велика творча удача і, можна сказати, привілей.
Українська на відміну від англійської, російської чи польської – мова, яка в модерний період за останні 200 років практично не мала, навіть на відстані одного покоління, постійного політичного даху. Це мова, якої не прикривали армії і флоти, а навпаки – це мова за яку розстрілювали, як у Києві 1918 так і в Донецьку 2014 року. І те, що в цих умовах найменшого сприяння – ця мова не просто вижила і збереглася, а створила прекрасну літературу, спадкоємицею якої честь себе почувати – це показник того, що це надзвичайно сильна і потужна мова. Мова за якою, щоб там не було – майбутнє.
Не бійтесь говорити українською. Думайте про майбутнє», – повідомила Оксана Забужко.
