У жовтні 2016 року в Буському районі на лептоспіроз захворіла людина. Зараження сталося внаслідок проведення робіт по господарству, коли людина мала на руках порізи. Про це повідомляє місцеве видання «Бузький медіа портал».
Лептоспіроз продовжує залишатись однією із найбільш небезпечних інфекційних хвороб, що реєструється як в області, так і в районі.
За 9 місяців 2016 року у Львівській області зареєстровано 8 випадків захворювання людей на лептоспіроз. Основним ймовірним джерелом інфекції у всіх випадках були мишовидні гризуни.
Насторожує факт, що при дослідженні щурів, відловлених у районах області і Львові, у 61% зареєстрували лептоспіроносійство. Така велика кількість позитивних результатів загрожує інфікуванням людей, що проживають на цій території .
Для того, щоб вберегтися від цього небезпечного захворювання необхідно знати, що джерелом інфекції для людей є хворі і перехворілі сільськогосподарські, домашні, дикі тварини, гризуни, які виділяють лептоспіри із сечею і заражають навколишнє середовище.. Оскільки джерело зараження – гризуни, які водяться у підвалах, коморах, то заразитися можна в будь-який період року. Лептоспіри потрапляють на овочі та фрукти, які зберігаються там, і якщо людина не помила руки чи не вимила продукти, то може інфікуватися. В побутових осередках резервуаром інфекції є щурі, велика рогата худоба, свині, собаки.
Лептоспіроз – гостре інфекційне захворювання людей і тварин, спричиняється збудником лептоспірою, характеризується ураженням печінки, нирок, м’язів і супроводжується хвилеподібною гарячкою. Лептоспіри зберігають життєздатність у вологому грунті протягом 270 днів, в природних водоймах – 7-30 днів, у харчових продуктах – декілька днів. Пряме сонячне і ультрафіолетове випромінювання діє на них згубно, так само як кислоти і луги та дезинфікуючі засоби.
Захворювання від людини до людини не передається.
Зараження на лептоспіроз відбувається під час купання, пиття води з відкритих водоймищ, риболовлі, сільськогосподарських польових робіт, при вживанні продуктів харчування, забруднених сечею гризунів. В організм людини збудник проникає через пошкоджену шкіру і слизові оболонки порожнини рота, очей, носа, шлунково-кишкового тракту. Характерна літньо-осіння сезонність захворювання.
Захворювання у більшості випадків починається гостро, підвищується температура тіла до 39-40 С, хворі скаржаться на сильний головний біль, слабість, біль в м’язах, особливо литкових (діагностична ознака).
Розрізняють жовтяничну та безжовтяничну форми. При жовтяничній формі з перших днів хвороби з’являється жовтяниця шкіри з максимальним розвитком до 4-6-го дня хвороби.
Успіх лікування залежить від раннього звернення хворих за медичною допомогою та ранньої діагностики. Госпіталізація хворих є обов`язкова, тому що можливі тяжкі ускладнення. Хвороба може ускладнюватися порушеннями з боку нирок і печінки, кровотечею, міокардитом, набряком мозку, пневмонією, недостатністю кровообігу.
Тяжкий перебіг хвороби часто закінчується смертю у 14% хворих.
Яка профілактика захворювання?
Основним засобом попередження захворювання є дератизація — знищення мишей і щурів.
З інших засобів профілактики лептоспірозу рекомендується використання в роботі по господарству рукавиць та гумового взуття, зберігання харчових продуктів, кормів для тварин і реманенту в місцях, недоступних для гризунів, регулярний догляд за руками, лікування подряпин, тріщин шкіри, ран.
У лісі, на заболочених місцях слід працювати в справному гумовому взутті. Не купайтеся в заболочених озерах, річках, ставках, береги яких заселені щурами, у воду яких скидають стоки тваринницькі господарства, цехи з переробки і тваринницької сировини. Не можна ловити рибу в заболочених місцях.
Але якщо сталася біда і ви помітили ознаки лептоспірозу — необхідно негайно звернутися до лікаря, не займатися самолікуванням, тому що спочатку ніби настає тимчасове покращення, проте потім хвороба перебігає дуже важко і може спричинити смерть.
Найбільш ефективним заходом профілактики лептоспірозу є проведення дератизаційних робіт в місцях заселення мишовидних гризунів. В нашому районі вона проводиться спеціалістами Буського районного лабораторного відділення в населених пунктах, на підприємствах і в житловому секторі на договірній основі, а також за епідпоказами. Недостатнє проведення дератизаційних заходів сприяє збільшенню популяції гризунів (одна пара щурів дає щорічно 700-800 особин приплоду), як наслідок, створює передумови до виникнення захворювань на лептоспіроз серед населення, значно погіршує санітарно-протиепідемічний стан населених пунктів.
