Чому Львів і електронний квиток наразі несумісні

Про електронний квиток зараз багато говорять як про панацею для нашого міського транспорту. Але насправді це щастя нам не світить ще принаймні кілька років. Спробую пояснити, чому. За приклад вдалої роботи візьмемо польське місто Познань, де останні два роки функціонує система PEKA (Poznańskiej Elektronicznej Karty Aglomeracyjnej).

617

Електронний квиток насправді дуже зручна штука: при вході до трамваю (автобуса, тролейбуса) пасажир прикладає пластикову картку, на кшталт банківської, до електронного терміналу в салоні. При виході він робить це ще раз – таким чином оплачує лише кількість зупинок, яку він проїхав. І все – ніяких «передайте на один», засмальцьованих гривень, компостерів, відволікання водіїв від руху. Європа!

Сам по собі електронний квиток працювати не буде. Аби все виглядало саме так, потрібно небагато: має бути створена ЄДИНА (цілісна) система міського транспорту, яка керується з одного інформаційного центру, і має при цьому ще й величезну кількість фінансових сервісів. Отут і починається найцікавіше.

Отже, КОЖНА транспортна одиниця, яка здійснює перевезення, повинна бути обладнана кількома електронними терміналами (принаймні 2-3 – біля усіх дверей). Ними керує комп’ютер, який висвітлює на цих терміналах час, назви зупинок і забезпечує їх функціонал (на терміналі можна вибрати також оплату проїзду кількох людей, в тому числі з пільгами, перевірити залишок коштів на карті тощо).

Зрозуміло, що це обладнання купується і встановлюється централізовано, від муніципалітету – в депо, АТП. У наших, львівських умовах хто це робитиме – власники маршруток? На кожен проіржавілий «Еталон» чи «Богдан» – по комп’ютеру плюс хоча б два термінали? Серйозно?

Не менш вагомим питанням є організація руху: похвилинний розклад відправлень висить на КОЖНІЙ зупинці міста і передмість (зі скромною припискою – що транспорт може приїхати на хвилину швидше або до трьох хвилин спізнитися). Звісно, трамваї у Познані їздять здебільшого відокремленими від автодоріг трасами і в корки потрапляють дуже зрідка. Автобуси частіше спізнюються через «тягнучки». Але оскільки практично весь транспорт комунальний, то крики: «Ти чого, холера, ще досі не виїхав» і «Я через тебе маю що, пустий їхати?» на кінцевих не лунають ніколи.

Завдяки чіткому розкладу зручно користуватись програмкою «Як доїхати» («Jakdojade») в інтернеті чи на мобільному пристрої: вона не лише прокладе оптимальний маршрут і підкаже, коли треба виходити з дому, але й прорахує усі пересадки, зазначить час прибуття в кінцевий пункт та вартість поїздки.

618

Про фінансовий бік варто сказати окремо.

Познанці користуються картками PEKA, які дозволяють заощаджувати: вартість проїзду до кожної наступної зупинки дешевша. При двох пересадках на інший транспорт протягом 20 хвилин поїздка тарифікується як безперервна (треба лише не забути прикласти картку до терміналу при вході-виході).

Можна купити і проїзний квиток – він може бути від 14 днів і хоч на цілий рік (без прив’язки до календарних місяців), на певну лінію чи на якийсь маршрут (наприклад, 13-й трамвай + 63-й автобус), на проїзд по місту чи по місто + передмістя, або на міський транспорт + приміські поїзди.

Для гостей міста та тих, у кого карти немає, існує можливість оплати на місці: купити квиток на 10 або 40 хвилин, 24, 48 чи 72 години. Це можна зробити в автоматах, розташованих на вузлових зупинках (оплата готівкою чи банківською картою), або в білетоматі безпосередньо в салоні (за готівку, зазвичай один такий апарат стоїть в кожному трамваї-автобусі). До послуг просунутих користувачів – можливість оплати за проїзд з мобільного телефону через спеціальну аплікацію.

Слід сказати, що вартість проїзду в міському транспорті польських міст не дешева: так за 3 злотих (приблизно 20 грн.) можна купити 10-хвилинний квиток (на 5-7 зупинок) або проїхати 12 зупинок при оплаті міською карткою.

«Зайці», звісно, трапляються, але після спілкування з контролерами зазвичай полишають цю згубну звичку. Справа в тому, що штраф (при сплаті його на місці контролю або протягом найближчого тижня) становить 140 злотих (близько 950 грн.), пізніше – вже 280 злотих (1900 грн). Жодних додаткових турнікетів у міському транспорті не встановлено – у цьому немає потреби. Не заплатив і попався – це твої (і чималенькі) проблеми.

Підсумовуючи, варто наголосити на суттєвих відмінностях міського транспорту Познаня та Львова, які є принциповими для впровадження електронного квитка.

Відсутність маршруток, а також відмінний стан будь-якої транспортної одиниці. Міський транспорт – автобуси і трамваї – муніципальні, що дозволяє централізовано обладнати рухомий склад необхідною «начинкою» та обслуговувати її.
Автоматизована система управління рухом. Тут грають роль навіть такі «дрібниці», як наскрізна нумерація всіх міських маршрутів (трамваї – від 0 до 39, автобуси від 45 до 98, нічні маршрути та приміські – від 231 та від 300), похвилинний розклад тощо.
Рівень інформаційних технологій та фінансових послуг. Можливість оплати проїзду декількома зручними способами – від картки PEKA (на них записані й пільги) чи банківської кредитки до мобілки та готівки. Стимул – високі штрафи та контроль хоч о 6:30 ранку, хоч о 22 год.
Величезна фінансова допомога Євросоюзу. Без грантів ЄС мерія Познаня не змогла б закупити все необхідне обладнання, програмне забезпечення, перебудувати і виокремити трамвайні колії та оновити й модернізувати рухомий склад.

За матеріалом Юрія Сколоздри у FaceBook