За службовим обов’язком голова Львівської ОДА Олег Синютка перебуває у вирі усіх процесів, які відбуваються на Львівщині та у Львові. Бере активну участь у ліквідації наслідків Грибовицької трагедії, супроводжує інвестиційні проекти в наш регіон, інспектує будівництво та ремонт доріг, спостерігає за кадровими ротаціями, шукає новий полігон для сміттєзвалища, виокремлює плюси та мінуси децентралізації…
Окрім цього Олег Михайлович живе активним світським життям: нещодавно відвідав у Львові джазовий фестиваль «Альфа-Джаз», слідкує за перипетіями чемпіонату Європи з футболу, який цими днями триває у Франції. Саме з цього починаємо розмову з Олегом Синюткою.
Пане Олеже, чому, на Вашу думку, на Євро-2016 вдалося Ісландії, а не вдалося Україні?
Дуже розчарувався через виступ збірної України. Її потенціал набагато вищий. Але, напевно, так збіглися зорі. Ісландія видала феєричний матч з Англією і провалилася з Францією. Так буває. Ця команда не є грандом світового футболу. Але вони грали перш за все як команда, тому й досягли такого результату.
А як Вам «Альфа-Джаз», сподобалося?
На превеликий жаль чи на превелике щастя я міг відвідати фестиваль лише одного дня. Ми з усією сім’єю слухали Джамалу. Вона була просто фантастичною! Попри всі дискусії політичного характеру, я все-таки вважаю, що подія такого рівня привертає увагу до Львова. І нам сьогодні дуже важливо, щоби такі речі проходили безпечно. Російська пропаганда роздуває міф про те, що в Україні – війна, сюди не можна інвестувати, сюди не потрібно приїжджати… Такими заходами нам необхідно продемонструвати, що ми сьогодні – безпечна прогнозована держава.
Ви вважаєте прийнятним, що половина політичного бомонду України прилітає на фестиваль, який організовують представники країни-агресора, в той час, як на Сході триває війна і гинуть українці?
В цьому випадку треба керуватися не серцем, а холодним розумом. Ми повинні перемогти у війні. А зробити це ми можемо, маючи сили і засоби.
На Вашу думку, Львів-туристичний – це вершина розвитку такого міста, як Львів? Планка?
Туризм – лише один з напрямків розвитку такого міста, як Львів. Це – не найбільший пріоритет. Так, це дуже важливо на певному етапі. Але якщо порівнювати, для прикладу, ІТ-технології і туризм, то ІТ – пріоритетніші. Якщо порівнювати високотехнологічні галузі і туризм, то перше теж головніше.
Але сьогодні туризм має свою нішу, збільшується кількість людей, які отримують заробітки. Не зважаючи на те, що більшість із них – тінізовані. Але я розумію, що капіталізація все-одно приведе до виходу з тіні цих фінансових потоків.
Пане голово, Ви багато років працювали на площі Ринок заступником міського голови. Скажіть відверто, можна було уникнути трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі?
(Пауза…) Думаю, що так…
За рахунок чого?
Треба було вчасно приймати всі рішення, які потрібно було. Не все можна зробити, не все залежить від людей. Але, мені видається, що багато рішень, які можна було прийняти, не були прийняті впродовж багатьох років.
Як заступник Садового Ви особисто спілкувались з кимось з тих 43-ьох інвесторів? І чому, на Вашу думку, їм вказали на двері?
Я був присутній під час багатьох нарад, зустрічей. Це була не моя зона відповідальності, відповідно – остаточні рішення були не за мною. Але, мені здається, що серед них були компанії, з якими можна було налагодити співпрацю.
А чому не налагодили?
Це – не до мене запитання.
По питанню сміттєзвалища Андрій Садовий кидав звинувачення в бік вищого керівництва держави і частково у Ваш бік – як голови ОДА. Наскільки обґрунтованими вони є насправді?
Думаю, що ми з Андрієм Садовим врегулюємо усі запитання без публічної дискусії. А от щодо того, що до прибирання сміття повинні долучитися глава держави чи інші високопосадові особи, це – нонсенс. Думаю, що це – просто емоції.
З боку Садового?
Так.
З першого дня, коли на сміттєзвалищі загинули люди, Ви, очевидно, перебували на зв’язку з Президентом щодо цієї трагедії. Яку лінію вибудував глава держави у цій ситуації, і що вдалося зробити?
Глава держави був дуже категоричним: все, що потрібно, – будь-ласка. Поінформуйте, і я готовий це забезпечити. Навпаки, я відмовляв керівника країни від пропозиції про залучення додаткової авіатехніки з Туреччини для гасіння пожежі. Я казав, що всі роботи завершені, і літака, який був перебазованим з Києва, було більш ніж достатньо.
Що далі? Постійно возити сміття в Київ – не можна. Чи є ділянка для нового сміттєзвалища в області і наскільки солідними виглядають пропозиції китайців побудувати сміттєпереробний завод?
Я поки-що не маю документально оформленої письмової пропозиції від китайської сторони. Хоча такі розмови велися, в тому числі й під час офіційної зустрічі в стінах обласної державної адміністрації.
Щодо переліку ділянок, то ми подали пропозиції місту Львову. Поки що відповіді немає. Якщо ці ділянки не влаштують, то ми шукатимемо інші. Іншого виходу немає. Я переконаний, що на Грибовицьке звалище більше возити сміття не можна.
Олеже Михайловичу, на Вашу думку, на Львівській митниці вдалося хоч трохи побороти корупцію? Ліс, контрабанда цигарок – все це та інше продовжується…Чи зросли також надходження в бюджети різних рівнів?
Давайте поговоримо не просто емоціями, а мовою цифр. За червень Львівська митниця перевиконала індикативні показники на 82 млн грн. Це при тому, що Київська, Одеська і Волинська митниці – не виконали, а Чернівецька перевиконала лише десь на 30 млн грн. Це свідчить про те, що зрушення в кращий бік відбуваються. Це – очевидно.
Чи вирішило це питання остаточно? На превеликий жаль, ні. Проте якщо не кожного тижня, то раз в два тижні ми маємо затримання когось із митників, прикордонників чи працівників інших служб на хабарі. Це ще раз підкреслює, що рівень корупції, який там був, є настільки глибоким, що вже продовж більше, як півроку, діючи такими кардинальними методами, ми не викорінюємо ці речі остаточно.
Я би дуже просив допомоги підприємців, простих людей. Якщо вони бачать, що щось рухається не так, то ми дуже швидко і оперативно відреагуємо. І СБУ, і інші правоохоронні органи налаштовані дуже категорично.
З іншого боку, під час зустрічей з імпортерами та експортерами, я чув про позитивні тенденції. Тому, з одного боку, мені видається, що справа рухається в правильному напрямку(і на це є підтвердження), а з іншого – це далеко ще не той результат, якого треба досягнути.
Про дороги. В цьому напрямку помітний величезний прогрес. Які ще дороги планується побудувати та відремонтувати цього та наступного року? Скільки видатків передбачено на все це і з яких джерел вони будуть надходити?
Про наступний рік не хочу говорити, бо ми сконцентрували свої зусилля цього року. Для нас дуже важливо завершити дорогу з Самбора – через Старий Самбір – до Турки і кордону з Закарпатською областю. Для нас дуже важливо завершити дорогу з Бродів – через Радехів – Червоноград – до Угринова. 99% – що ці роботи будуть зроблені.
В липні ми починаємо роботи Перемишляни -Куровичі-Рогатин. Я дуже хочу, щоби ми закінчили цього року нову дорогу через Хащованю – вихід на Закарпаття. І багато інших.
Щодо фінансування, я думаю, що ми вийдемо на цифру більш як 1 мільярд гривень. Це – митні платежі, обласний бюджет, державні кошти, гроші місцевих бюджетів. Це буде відчутно. Звісно, не так, як би хотілося. Але сьогодні моїм найбільшим завданням є забезпечити фінансовим ресурсом ремонт дороги Львів-Тернопіль. В липні буде відкриття. Це остання радіальна дорога зі Львова, яка за останній період знаходилася в дуже поганому стані.
Олеже Михайловичу, на Львівщині почався процес ротації на ключових посадах. Маємо нового прокурора області. За нашою інформацією, його заступники займаються саботажем щодо свого нового шефа. Коли він просить якісь важливі документи, то кажуть, що саме вони згоріли в «Ніч гніву»…
Внутрішньої кухні прокуратури я не знаю. Але, знаючи кілька тижнів нового прокурора області, виглядає на те, що його характер та воля дозволять йому навести порядок у своїй галузі. Дуже відрадно, що ті завдання, які поставив Генеральний Прокурор, реалізовуватимуться в повному обсязі. Думаю, що скоро на території Львівщини будуть і гучні арешти, і гучні затримання.
Очікується, що невдовзі, можливо, змінять керівника обласного управління Національної поліції Львівщини. Кого Ви бачите на цій посаді, адже кадрове подання голови ОДА матиме вагомий вплив на рішення міністра внутрішніх справ?
Кадрове подання не стосується обласної адміністрації. Законом передбачено, що і офіційного погодження на цю посаду не буде. Я не буду робити таємницю: перед призначенням нового прокурора області зі мною обговорювали це питання. Думаю, що і перед призначенням керівника Національної поліції Львівщини я теж буду поінформований про ті чи інші кадрові пропозиції.
Але сьогодні на цій посаді працює дуже достойна людина – Дмитро Загарія. Сьогодні дуже важливо якомога швидше пройти переатестацію. Адже це розхолоджує особовий склад, вносить невизначеність. Це – питання №1, яке треба врегулювати в Національній поліції.
Пане Олеже, на Львівщині прихід практично кожного нормального інвестора супроводжується проблемами та скандалами…
Скажіть, будь-ласка, прихід якого інвестора за останні півтора роки супроводжувався скандалами?
Наприклад, ситуація, коли міський голова Львова продав землю голландському інвестору під будівництво технопарку «Рясне-2», яка перебуває у спорі і взагалі фактично не належить Львову.
Це питання не до мене. Ми маємо сьогодні на Львівщині дуже позитивне реноме стосовно інновацій. І це не лише Fujikura, яка є таким собі лакмусовим папірцем. Є Датські, Турецькі, Бельгійські, Німецькі компанії. Думаю в липні ми закладемо перший камінь під будівництво заводу, аналогічному Fujikura, компанії Nexans.
Ми створили в складі обласної адміністрації спеціальний підрозділ, який займається супроводом інвестиційних проектів. І сьогодні, мені видається, жоден інвестор не може і не буде нарікати, що йому не приділяють уваги, чи він має якісь проблеми, які не можна врегулювати.
Якими є перші результати децентралізації та об’єднання громад? Що пішло добре, а з чим виникли проблеми, зокрема щодо фінансування?
Міста обласного значення отримали колосальний фінансовий ресурс. І дуже важливо, щоби вони правильно його використали. Не розікрали, не розміняли на якісь дрібниці, а справді – інвестували у великі інфраструктурні проекти.
Найкращим прикладом, звичайно, є Львів. Не кажучи про півтора мільярди бюджету розвитку, Львів за перше півріччя має перевиконання бюджету на 300 мільйонів. Запорукою цьому є висока питома вага податку з доходів фізичних осіб, який надходить до міського бюджету.
Ті, хто прийняв рішення про децентралізацію, обов’язково виграють. Плюс Державний фонд регіонального розвитку, плюс проект Євросоюзу і Американського агентства з питань розвитку. Це – очевидно.
Чи були допущені певні прорахунки. Так, ми бачимо, що дві об’єднані громади не отримують того фінансового ресурсу, який би дозволив їм бути самодостатніми. Але насправді це є добрим прикладом, тому що всім іншим ми демонструємо, що питання не лише в тому, щоб об’єднатися, а в тому, щоби створити об’єднану громаду таким чином, аби мати можливості для розвитку.
Тарас КУХАР, Львівський портал