Активістка «Народної дії», львів’янка Олеся Дацко про маніпуляції у міській раді і винесення на сесію питання про «Про врахування у складі містобудівної документації «Історико-архітектурний опорний план території історичного центру м. Львова»:
«26 травня 2016 року виконавчі органи Львівської міської ради виносять на розгляд сесії Львівської міської ради проект ухвали «Про врахування у складі містобудівної документації «Історико-архітектурний опорний план території історичного центру м. Львова»».
Прийняття цієї ухвали стане порушенням містобудівного законодавства, містить корупційну складову, і є фактично черговою підміною понять для покриття порушень, уже вчинених посадовими особами виконавчих органів Львівської міської ради при погодженні містобудівної документації з огляду на наступне:
1) Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закон України «Про охорону культурної спадщини», Наказ Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 64 від 02.06.2011 «Про затвердження Порядку розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту» не передбачено розробку історико-архітектурного опорного плану для частини населеного пункту, а лише для всього населеного пункту.
Згідно ДБН Б.2.2.-3:12 «Склад та зміст історико-архітектурного опорного плану населеного пункту», п. 4.2.3.визнає що архітектурно-просторова композиція історичного центру є лише однією із шести обов’язкових схем, які включаються до ЗАВДАННЯ НА РОЗРОБКУ історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.
Згідно чинного законодавства історико-архітектурний опорний план розробляється ДЛЯ ВСЬОГО НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ.
Наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 64 від 02.06.2011 «Про затвердження Порядку розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту» визначено, що
«Історико-архітектурний опорний план це науково-проектна документація, яка розробляється у складі генеральних планів історичних населених місць».
Неможливо затверджувати лише частину плану, який є складовою генплану.
Розробляти поетапно – можна. Але затверджувати потрібно історико-архітектурний опорний план ВЦІЛОМУ! Бо інакшого порядку затвердження історико-архітекутрного опорного плану міста Львова чинне законодавство НЕ ПЕРЕДБАЧАЄ!
2) Пропонований проект ухвали з правової точки зору є нікчемним. Це ухвала ні про що!
Сам проект історико-архітектурного опорного плану території історичного центру м. Львова невідомо ким , коли і на чиє замовлення розроблений. Невідомо, хто , коли і на якій підставі формував завдання для його розроблення. У проекту ухвали сесії Львівської міської ради , і ніде більше не оприлюднено самого плану.
Проект історико-архітектурного опорного плану території історичного центру м. Львова досі ніде не опублікований, не пройшов громадського слухання, обов’язково для такого типу містобудівної документації, а відповідно невідомо за що саме голосуватимуть депутати?
У тексті ухвали незрозуміло, що означає «історичний центру м. Львова». У місті Львові розташований Державний історико-архітектурний заповідник, а також історичний ареал міста Львова. Що саме мають на увазі автори проекту?
І Державний історико-архітектурний заповідник (як об’єкт спадщини ЮНЕСКО «Львів – історичний центр» ), й історичний ареал відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини є окремими об’єктами історико-культурної спадщини. Які мають свої охоронні зони.
Тобто виконавчі органи пропонують історико-архітектурний опорний план лише для самої пам’ятки, навіть без меж її охоронних зон, що є правовим абсурдом. Навіщо такий історико-архітектурний план?
3) У процесі розробки і винесення на розгляд пропонованого документу порушено права територіальної громади:
– на публічну інформацію (генеральний план чи його складові не можуть містити непублічної інформації , а громаді взагалі невідомий зміст цього документу);
– на доступ до публічної інформації (територіальну громаду ніхто не повідомив про розробку такого плану, оголошення про його розробку ніде не було опубліковане, від мешканців та інших зацікавлених осіб не приймалися пропозиції і зауваження до цього проекту );
– на місцеве самоврядування: територіальну громаду ніхто не залучав, з територіальною громадою міста ніхто не погоджував проекту на громадському слуханні;
– на охорону культурної спадщини: у Львові системно нищаться пам’ятки, не виявляються нові пам’ятки історії і культури. Такі об’єкти могли бути внесені у історико-архітекутрний опорний план за поданням мешканців – втім їх ніхто не залучав до такої роботи .
4) Порушено порядок розроблення і прийняття історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.
Автори ухвали пропонують «Взяти за основу та врахувати у складі містобудівної документації опрацьований на замовлення управління охорони історичного середовища “Історико-архітектурний опорний план території історичного центру м. Львова“».
Доводимо до відома, що історико-архітектурний опорний план НЕ ВРАХОВУЄТЬСЯ, а РОЗРОБЛЯЄТЬСЯ у складі ГЕНЕРАЛЬНОГО плану населеного пункту.
Він є ВИХІДНИМИ ДАНИМИ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ, оскільки встановлює обмеження проектування.
Єдиний випадок, коли історико-архітектурний опорний план розробляється не у складі генерального плану, але як його частина, передбачений п. 5.3.2 ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 «Настанова про склад та зміст плану зонування території (Зонінг)» , , якщо такий історико-архітектурний опорний план не був розроблений у складі генерального плану.
Повідомляємо, що у 2015 році Львівською міською радою розроблено і затверджено плани зонування Івано-Франківського, Шевченківського, Сихівського районів. У складі жодного з цих планів зонування не розроблено і не затверджено у встановленому порядку історико-архітектурного опорного плану.
У 2016 р. розроблено і винесено на громадське слухання проект плану зонування Личаківського району, який охоплює частину території Державного історико-архітекутрного заповідника в м. Львові. Втім навіть у складі цього зонінгу не розроблений і не затверджений у встановленому порядку історико-архітектурний опорний план міста Львова.
Натомість з невідомих підстав, виконавчі органи виносять на розгляд сесії Львівської міської ради невідомо коли і ким , невідомо на підставі якого рішення розроблений.
Незрозуміло, який саме документ пропонується врахувати: проект самого Історико-архітектурного опорного плану території історичного центру м. Львова ніде не оприлюднений і не обговорений. Хоча мав би бути винесений на громадське слухання для обговорення і внесення пропозицій територіальної громади, рішення про його розробку і сам проект повинен бути опублікований у ЗМІ, відповідно до вимог ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».
Усі ці вимоги до порядку розроблення і затвердження історико-архітектурного порного плану населеного пункту порушено!
5) Невідомо, які вихідні дані подані для розробки історико-архітектурного опорного плану території історичного центру м. Львова.
Так, згідно відповідного ДБН склад вихідних даних, які надає замовник для розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту має містити:
1. Картографічна основа (М 1:2000) на паперових та електронних носіях.
2. Перелік нерухомих об’єктів культурної спадщини.
3. Відомості щодо територій, які мають статус земель історико-культурного призначення.
4. Матеріали затверджених раніше історико-архітектурних опорних планів із визначеними межами історичних ареалів та зон охорони пам’яток культурної спадщини (за наявності).
5. Матеріали інших науково-дослідних, науково-проектних робіт, пов’язаних із охороною культурної спадщини та збереженням традиційного характеру середовища населених пунктів (за наявності).
6. Облікова документація на об’єкти культурної спадщини (за наявності).
Як відомо, у справі за позовом місцевої прокуратури № 1 міста Львова (справа № 813/716/16) суд визнав, що на території історичного ареалу УСІ ЗЕМЛІ Є ЗЕМЛЯМИ ІСТОРИКОКУЛЬТУРНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ!
Львівська міська рада (хоча депутати не голосували за таке рішення, від імені Львівської міської ради таке рішення прийняв міський голова одноосібно) подавала апеляційну скаргу на це рішення суду, яке наразі оскаржується.
Хоча є рішення вищих судів (і Вищого господарського суду, і Вищого адміністративного суду, і навіть Верховного суду України, в яких чітко зазначено, що в межах історичних ареалів, буферних зон об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО землі мають винятково історико-культурне призначення. Може бути подвійне призначення, але історико-культурне – обов’язково! ). Тому найймовірніше, апеляційний суд залишить рішення суду першої інстанції в силі і зобов’яже Львівську міську раду розробити проект землеустрою і визнати землі в межах історичного реалу землями історико-культурного призначення.
Відтак, очевидно, що виконавчі органи хочуть затвердити документ, де не відображено, що землі в межах історичного ареалу чи Державного історико-архітекутрного заповідника в місті Львові (бо незрозуміло, про яку частину Львова йдеться) мають історико-культурне призначення. Хоча будуть змушені це зробити, якщо апеляційний суд підтвердить рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі 813/716/16.
Затвердивши документ, яким визнає, що на території Державного історико-архітекутрного заповідника чи/та його буферної зони (яким є історичний ареал в м. Львові) , виконавчі органи отримають змогу без відповідальності за нищення історико-культурної спадщини надавати дозволи на встановлення малих архітектурних форм, нових будівництв тощо.
6) Не розробивши передбачений законодавством історико-архітектурний опоний план міста Львова у складі генерального плану, виконавчі органи пропонують безпрецедентну «новацію», яка не передбачена жодним чинним нормативно-правовим актом України. Як зазначалося, історико-архітектурний опорний план розробляється лише для всього населеного пункту. Розробка такого плану для частини населеного пункту не передбачена.
Тому постає питання ефективності використання бюджетних коштів, робочого часу працівників виконавчих органів Львівської міської ради, які були потрачені на розробку цього нікчемного з правової точки зору документу «історико-архітектурного опорного плану території історичного центру м. Львова».
7) пропонований проект ухвали містить істотну корупційну складову.
Затвердивши документ, який є нікчемним, виконавчі органи Львівської міської ради при погодженні містобудівної документації усю відповідальність за порушення норм чинного законодавства перекладуть на Львівську міську раду. Вони керуватимуться ЧИННИМ, хоча і нікчемним історико-архітектурним опорним планом території історичного центру м. Львова. А це дозволить їм надалі погоджувати проекти документації, де на території державного історико-архітектурного заповідника, його буферної зони будуть «землі громадської та житлової забудови», які передаватимуться забудовникам без обмежень щодо пам’яткоохоронного законодавства.
Виконавчі органи Львівської міської ради, їх окремі посадові особи, зокрема головний архітектор Чаплінський Ю.М., начальний юридичного відділу Пайонкевич Г.К. публічно визнають (про що неодноразово зазначали на публічних зустрічах, у виступах та інтерв’ю), що на території м. Львова немає Державного історико-архітектурного заповідника. Хоча такий заповідник, створений у 1975 р. ніхто не ліквідовував. Голова Львівської ОДА Розпорядженням від 5 травня 2015 р. ліквідував лише орган управління цим заповідним об’єктом, втім це розпорядження оскаржується в суді. А тому і Державний історико-архітектурний заповідник в місті Львові, і юридична особа «Державний історико-архітектурний заповідник в м. Львові» досі існують.
Розпорядження голови Львівської ОДА від 5 травня 2015 р.. а також пропонований нікчемний історико-архітектурний опорний план території історичного центру м. Львова спричинять, що виконавчі органи в м. Львові погоджуватимуть проекти нового будівництва, реконструкції на території Державного історико-архітектурного заповідника в м. Львові в інтересах третіх осіб.
У тому числі цей історико-архітектурний опорний план території історичного центру м. Львова ймовірно стане підставою для будівництва моста на Високому замку під виглядом вшанування героїв Небесної сотні, у той же час кошти на будівництво цього моста «відмиються».
Також пропонований нікчемний історико-архітектурний опорний план території історичного центру м. Львова стане виправданням для посадових осіб виконавчих органів Львівської міської ради щодо вказання ними необ’єктивних обмежень у містобудівних умовах і обмеженнях, які вони видаватимуть. Відповідно це дозволить лобіювати інтереси забудовників і надалі у варварський спосіб забудовувати і заповідник, й історичний ареал. Відповідальність вони перекладуть на депутатів Львівської міської ради, які проголосують за незаконне рішення – ухвалу «Про врахування у складі містобудівної документації “Історико-архітектурний опорний план території історичного центру м. Львова».
