Настоятель храму святих апостолів Петра і Павла, військовий капелан (УГКЦ) про похорон воїнів АТО, розпач матерів та розчарування у політиках:
«47 похорон воїна АТО… Личаківське кладовище… Сльози матері… Син, який пропав був безвісти, знайшовся, але цього разу серед невідомих могил героїв у Дніпропетровську. Привезли до Львова! Сумно.
Ні спів пташок, ні сумні мелодії військового оркестру не змогли перемогти сльози матері. Це час, коли просто болить, коли немає слів. Важко.
Чуєш молитву матері: «Сину, ти загинув, але тут нічого не змінилось!!! Всі звикли, пристосувались, завтра забудуть, а подарунок тобі – це земля і хрест!»
Це чув сьогодні, йдучи у похоронній процесії.
Коли ділять срібняки, рвуть хітон, вмивають руки одні одних, ділять країну, пам’ятають про свої інтереси, в той час плачуть матері!!! Коли хтось скаже: досить!!! Чи знайдеться хтось у цій країні, хто зможе не розчаровувати, не думати про себе, але зуміє витирати сльози тих, хто плаче! Сльози матері, матерів, дружин, дітей, онуків, сльози, які проливаються за іншу Україну, за кожного з нас!
Фесбук Степана Суса
