«У 2004 році я півроку очолював Тернопільську обласну адміністрацію. Я дякую долі і Богу, що дали мені розум і волю у той час вийти до людей на вулицю і висловити свою позицію», – заявив новий голова Львівської обласної організації партії «Батьківщина», колишній голова Львівської та Тернопільської ОДА Михайло Цимбалюк в інтерв’ю виданню Zaxid.net.
«Я сказав, що давав клятву як генерал на служіння українському народові, а не конкретним людям. Тому категорично засудив поділ України. До речі, на той сумнозвісний з’їзд в Сєвєродонецьк я теж відмовився їхати, адже Україна була і буде суверенною соборною неподільною державою. Тернополяни мене тоді зрозуміли, напруга стихла, ніхто нікого не бив, нічого не ламав. Цей вчинок вони оцінили. І я за це їм дякую. Але в Києві одразу ж почали мене цькувати, мовляв генерал Цимбалюк, як один з керівників області, перейшов на сторону народу. Але я завше був з народом, оскільки сам з нього вийшов і вважаю себе його частиною», – наголосив Михайло Цимбалюк, згадуючи буремні події 2004 року.
«До 2010 року я працював в МВС під керівництвом Юрія Луценка. І тоді мені пропонують очолити спочатку Тернопільську, а потім Львівську ОДА. Я мав великі сумніви, довго вагався. Я ніколи не був членом жодної партії, тоді це був нонсенс, але це мене рятувало. Але це неоднозначно сприймалося тодішніми керманичами, які вважали, що я маю бути в Партії регіонів. Проте не був, і це ще раз доводить, що мене завше сприймали як чужого в тій команді. А мудрі люди мене переконували давати згоду, мовляв краще місцевий, галичанин очолить адміністрацію, аніж скерують якогось варяга не звідси», – розповів новий лідер обласної «Батьківщини».
За словами пана Цимбалюка, його відставку з посади голови Львівської ОДА прискорило те, що він поступав так, як вважав за потрібне, а не як накажуть з Києва.
«Це прискорило відставку. Мені наші галицькі «хруні» в Києві також тикали в очі усім. Навіть доходило до того, що мені нагадували, от чого я організовував похорони Петрові Олійнику, чому я ходжу на вшанування пам’яті Романа Шухевича, чого спілкуюся з Іриною та Ігорем Калинцями, з Юрієм Шухевичем і так далі. А як я мав поступати? Адже народився в гуцульській родині, де дід і бабуся загинули від рук енкаведистів? Це мої переконання. І я свідомо йшов туди, куди вважав за потрібне. Працював за принципом: перший день – як останній, останній – як перший. І зараз у «Батьківщині» працюватиму так само. Я вже почав об’їжджати райони, знайомитися з людьми. Це мій стиль: вірити, але перевіряти», – підкреслив Михайло Цимбалюк.
Найгірше в наших людях те, що коли їх захищають, вони дуже швидко забувають про все добре, що для них зробили….