На догоду олігархам високопосадовці різними способами намагаються перешкодити розвиткові в Україні альтернативної теплоенергетики. Як повідомляє аналітична агенція «EcoTown», в Україні середньозважений тариф для виробників теплової енергії з відновлювальних джерел енергії не переглядався з грудня 2014 року. Хоча, за той час майже на 40% виросла вартість дров, бльше ніж на 20% виросла вартість електроенергії.
Як зазначають у Біоенергетичній асоціації України, ось вже десять місяців Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЭКП) не виконує постанови Кабінету Міністрів України № 453 від від 10 вересня 2014 року і нав’язує виробникам тепла з місцевого біопалива дискримінаційні тарифи. Згідно з цією постановою, для бюджетних установ тарифи на тепло, вироблене на біомасі (щепа, дрова, брикети і т.д.), встановлюються відповідно до середньозваженого тарифу для виробників теплової енергії з природного газу.
«Незважаючи на суттєве подорожчання природного газу, в НКРЭКП запевняють, що середньозважений газовий тариф, розмір якого наразі становить 1097,24 грн./Гкал без ПДВ, істотно не зміниться у разі перегляду. У той же час, – зауважують фахівці Біоенергетичної асоціації України, – реальні розрахунки середньозваженого тарифу на основі даних, доступних на сайті Національної комісії, дають іншу цифру – 1278 грн./Гкал без ПДВ». Як результат, виробники тепла з відновлювальних джерел енергії на відміну від виробників тепла із природного газу втрачають близько 200 грн з кожної виробленої гігакалорії тепла, не враховуючи ПДВ – підсумовують в Біоенергетичній асоціації України. «Цих 200 грн, – говорить Андрій Омельчук, керівник групи теплогенеруючих компаній «AlterFuel» – це, якраз і є наш бюджет розвитку. За ці кошти ми могли би встановлювати більш енергоефективне обладнання, вкладати в модернізацію тепломереж, розробляти нові види палива, наприклад із соломи, яка гниє на полях. А так, наразі, усі теплогенеруючі підприємства в Україні працюють на межі збитковості. Зароблені кошти не дають можливості окупити навіть просте обладнання українських виробників. З такою «державною підтримкою» годі й мріяти про сучасні автоматичні системи чеського чи німецького виробництва, або про модернізацію тепломереж. Ці дії посадовців повністю нівелюють стратегію керівництва України на подолання кризи і початок зростання економіки. Адже, за словами віце-прем’єр-міністра Геннадія Зубка, енергоефективність має стати точкою зростання української економіки», – підсумовує Андрій Омельчук.
