Наші гроші Садового – дорога родина

Одразу хочеться віддати належне львівському бургомістру Андрію Садовому: так вміло видавати бажане за дійсне та формувати громадську думку всупереч справжньому стану справ не вміє в Україні мабуть ніхто. Візьми і зроби – а народу покажи зовсім іншу картинку: солодка патока та правильна риторика. Мало не комунальний апостол, який нібито дбає про громаду Львова. Проте, що більше солодкого нектару зринає з вуст Андрія Івановича, то більше люди думаючі замислюються: не може чиновник в корумпованій наскрізь державній та самоврядній системі бути настільки чистим та пухнастим. Більше того – очевидно, що за кулісами брехливого піару ховаються далеко не жертовні та «наблагогромадні» схеми.

Показати красиву обкладинку з наскрізь прогнилим і смердючим цукерком – найкраще, що вдається Андрію Садовому та його молодій команді. При чому найсуттєвіша увага приділяється обкладинці, бо на ній зображений сам він – Андрій Садовий – людина, яка знає, як взяти і зробити. Проте безпосередню функцію виконують ті, хто за лаштунками обгортки продукують гниль та сморід. Мова йде про тих придворних лакеїв, чиїми руками пан Садовий згрібає прокислі вершки. Забирає те, що могло би залишитися в міському бюджеті та працювати на розвиток міста. Наголошуємо: усього міста, а не барижного центру, який поставив на перше місце безликих туристів, та відкинув на задвірки уособлення Львова – його мешканців.

Ні для кого не секрет, що під кінець своєї другої каденції на посаді міського голови Львова та ще й після того, як фракція «Самопоміч» увірвалася у стіни Верховної Ради України, жодне більш-менш важливе питання в місті без участі Андрія Івановича не приймається. Жодне! Садовий сплів таку чиновницько-лобістську корупційну павутину в місті Лева, що варто йому лише смикнути за одну з ниток, як будь-хто – чи то підприємець, чи інвестор чи ще хтось – обов’язково повинен узгодити свої наміри з головним «каракуртом» Ратуші.

Але навіть після цього, говорять люди обізнані, каракурт залишається каракуртом: з’їдає самця після запліднення. Проте не всіх. Андрій Іванович вивів власну породу павукоподібної челяді, яку плекає та задобрює, відкриває перед ними усі ймовірні і неймовірні двері у місті Лева, обдаровує різноманітними дозволами та сприяє у проходженні «важкими» стезями комунальних тендерів та конкурсів.

Мова йде про людей з найближчого оточення Садового, у чиїх руках сконцентровані кошти міського бюджету та комунальне майно, яке насправді мало би належати та працювати на громаду Львова. І як справжній українець та християнин, Андрій Іванович допускає до вузького кола здебільшого родину та кумів. Адже не дарма говорять, що свій якщо і не заплаче, то принаймні скривиться. А у нашому випадку – поділиться, при чому левовою частиною «заробленого»…

Згадаймо 2006 рік, помпезне святкування 750-тиріччя Львова, світлове шоу Герта Гоффа… Хто тоді був головою ГО «Дирекція з організації святкування 750-тиріччя міста Львова»? – Ксенія Курилишин, давня подруга та кума Андрія Івановича. Окрім того, що пан бургомістр довірив їй розкрадання коштів під час святкування 750-тиріччя міста Лева, пані Ксенія свого часу успішно працювала керівником медіа Садового: ЗАТ «Видавнича група «Поступ» та відділу реклами та промоції МК ТРК «ICTV».

Якщо вже сімейний підряд – то до кінця. Чоловік Ксенії – Олексій Курилишин (зрозуміло також кум пана Садового) через АТЗТ «Універмаг «На Ринку» з благословення міського голови у 2013 році «купує» так званий «Старий ЦУМ» на вулиці Шевській, 1 загальною площею 1850,4 м.кв. за заниженою вартістю. Іншими словами за сміхотворну суму – менше 7 мільйонів гривень. Тобто близько 3 500 гривень за м.кв. Це при тому, що вартість нерухомості в історичній частині Львова коштує не менше 5 тисяч у.о. за м.кв!

Цікаво також, що експертну оцінку вартості споруди проводили в ПП «Львівська експертно-консультаційна служба», директором і власником якої є ніхто інший, як Андрій-Іван Сарахманевич – чоловік рідної сестри «сонцесяйного» мера. Тобто швагро Садового.

На цій оборудці місто недоотримало близько 70 мільйонів гривень! Не варто навіть наголошувати, що це саме ті кошти, яких ніколи не вистачає на ремонт доріг, відкриття дитячих садочків, відновлення комунікацій і так далі. Це лише найскандальніший приклад комунального злочину Садового з подружжям Курилишинів. Інше, як от сприяння в отриманнях земельних ділянок, офісних центрів та перерахування коштів на підприємства-банкрути, – тема для окремої статті.

Неодноразово громадськість піднімала також питання відмивання коштів через керівників та заступників райадміністрацій Львова. Мова йде про отримання «відкатів» за проведення будівельно-ремонтних робіт. Чого вартий гучний скандал, коли минулого року було викрито систему вимагання та отримання неправомірних вигод у процесі використання бюджетних коштів злочинною групою у складі двох заступників голови Сихівської РДА, а також начальника відділу житлового господарства цієї ж установи. Наприкінці минулого року їх затримали «на гарячому», а справу передали до суду. Проте куратор процесу – безпосередній шеф угрупування Андрій Садовий також виходить сухим із води. І мабуть міркує над посиленими системами захисту власного іміджу зі схожими оборудками з іншими РДА міста.

Не менше уваги заслуговує ще один кум пана Садового – Петро Соболь, який є засновником та власником низки підприємств у Львові, зокрема ТзОВ «Арт Глорія», ресторан «Шекспір», ПП «Дорожні технології» КС та інших. Його діяльність не обмежується лише вирішенням будь-яких питань для розвитку власного бізнесу безпосередньо через міського голову. Кума Садового викрито у розкраданні коштів гранту Німеччини під гарантії міськради на суму понад 200 тисяч гривень, виділених на облаштування вело доріжки на вулиці Липинського. Так собі нібито непомітно завищили обсяги робіт. Справу також скеровано до суду.

Як не згадати у нашому переліку «досягнень» бургомістра славнозвісне ТзОВ «Холдинг емоцій «!ФЕСТ». Яке мало того, що через Садового має право першої ночі на оренду чи придбання будь-якого приміщення під авторський ресторан чи майстерню шоколаду у центрі Львова, так, за словами багатьох джерел, просто таки викидали сім’ї з дітьми з власних квартир, не компенсовуючи бодай рівноцінну заміну проживання у Львові. Не секрет також, що Андрій Садовий має прямий стосунок через довірених осіб до власності «!ФЕСТу» та отримання прибутків від їх діяльності. І навіть коли в одному з «фестівських» закладів «Театрі пива «Правда» (який «випадково» зараз знаходиться в приміщенні колишнього універмагу на Шевській, 1) масово отруїлися відвідувачі, це не надто повпливало на діяльність «!ФЕСТу» у Львові. Більше того, не сумнівайтеся, що перше-краще приміщення під ресторан чи магазин у Львові буде віддане нікому іншому, як мережі «!ФЕСТ». Ще б пак, навіщо віддавати комусь те, на чому можна заробити самому. Шкурні закони «бізнесу», Андрію Івановичу, чи не так? А те, що Ви – міський голова, який має робити усе для того, щоб туристично-розважальний ринок Львова був однаково доступним для усіх, очевидно, Вас не особливо хвилює…

Були може колись в ресторані «Атлас», чи бува ночували в готелі під однойменною назвою? Зрештою, не важливо. Варто лише знати, що приміщення на проспекті Шевченка, 27 (так звана «Шкотська кав’ярня») та на площі Ринок, 45 були придбані ще одним товаришем Андрія Івановича, черговим гуру львівської «HoReCa» паном Ігорем Назаркевичем за заниженою вартістю, що спричинило чималий збиток бюджету громади Львова. Чом би й ні? Копійка до копійки, як то кажуть.

Не оминула зграя Садового і таку прибуткову галузь, як транспорт. Ще б пак – готівка в чистому вигляді, та ще й дрібними. Шляхом комунального рекету зі Львова витісняються приватні перевізники, а маршрути передаються нібито комунальному підприємству АТП-1. Електротранспорт – теж під прицілом. Кум Садового – Андрій Федоренко – здійснював через «Львівелектротранс» закупівлю для міста за бюджетні кошти 22 трамвайних вагонів іноземного виробництва на загальну суму 10 млн. 550 тисяч гривень. У процесі придбання їх вартість була штучно завищена, в результаті чого казнокради привласнили бюджетні кошти на суму 2 мільйони 030 тисяч гривень.

Розділяй та владарюй! Натрапляємо на ще одну довірену особу Андрія Садового – Тараса Хмеловського, за яким у підприємницькому середовищі закріпилося стійке «поганяло» Рейдер. Спочатку пан Хмеловський був головою наглядової ради ПАТ «Львівське автотранспортне підприємство 24654», землі якого у подальшому Львівська міська рада передала в оренду ТзОВ «Галіція Апартменте». Серед засновників останньої фігурувало ТзОВ «Хабітат Юкрейн», своєю чергою засноване  ТзОВ «Бізнес парк Львів», що належить тому ж Тарасу Хмеловському та вже згаданому вище Олексію Курилишину. Щоправда, пізніше ТзОВ «Хабітат Юкрейн» вийшло зі складу засновників ТзОВ «Галіція Апартменте», і на сьогоднішній день згадані вище особи офіційно не мають відношення до діяльності підприємства.

Цікаво, що директором «Галіція Апартменте» часів Хмеловського-Курилишина (як і «Хабітат Юкрейн») виступала інша довірена особа бургомістра – Тарас Коляновський, який за сумісництвом також є радником з правових питань АТЗТ «Універмаг «На ринку». І за що йому надали земельну ділянку на вулиці Джерельній, 69 площею майже 3 га в оренду на 10 років? Совпадєніє?..

Як же без шановних друзів, які вже стали майже родиною? – Роман Кедик та Богдан Матковський. Перший – власник ТзОВ «Львівські ярмарки» та ще низки підприємств, другий – голова правління ВАТ «Радехівський цукровий завод». Обоє були «задіяні» в так званій реконструкції цукрового заводу, а щодо Кедика – встановлено порушення Департаментом економічної політики Львівської міськради дозвільної процедури щодо проведення новорічно-різдвяних та пасхальних ярмарків у Львові…

І все це звісно подається під зовсім іншим соусом ручними медіа Андрія Івановича Садового. З ніг на голову, як то кажуть. А є кому подавати: ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс», до якої входять канали «Люкс» та 24, а також радіо «Люкс» і «Радіо 24». Та інтернет-видання «Захід-Нет». Читайте, слухайте, дивіться…

А Ви кажете, що в Януковича була «Сім’я». Копайте глибше: у Садового – ціла дорога родина!