Міністерство охорони здоров’я пропонує до публічного обговорення проект закону “Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині”. Таку пропозицію і відповідний законопроект оприлюднено на сайті МОЗу, пише УП.
Серед іншого, у відомстві Олександра Квіташвілі констатують недостатність наявної мережі державних та комунальних закладів охорони здоров’я та державних наукових установ, які мають право здійснювати діяльність, пов’язану з трансплантацією.
“Тому пропонується розширити мережу закладів охорони здоров’я, яким надається право здійснювати діяльність, пов’язану з трансплантацією тканин і клітин”, – сказано у пояснювальній записці до законопроекту.
Ідеться про залучення закладів недержавної форми власності, в яких можливо здійснювати трансплантацію тканин і клітин.
Також пропонується змінити презумпцію незгоди на трансплантацію органів померлих людей презумпцією згоди.
Згідно з положеннями статті 16 чинного закону про трансплантацію від 1999 року анатомічні матеріали в померлої особи можуть бути взяті виключно за наявності її прижиттєвої згоди або відповідної згоди подружжя або родичів такої особи, які проживали з нею до смерті.
По суті, зараз закон залишає це питання на розсуд родичів померлого – а ті через психологічний стан у разі смерті рідної людини найчастіше не можуть думати про порятунок чужої людини. Та й чітко не прописано, який саме має бути принцип згоди або незгоди самої людини стати донором у разі своєї смерті.
“За таких умов практично взяти анатомічні матеріали в померлих осіб неможливо, і тому для збереження життя чи здоров’я хворої людини застосовуються заходи, які не відповідатимуть вимогам закону”, – зазначається у пояснювальній записці.
Міністерство пропонує зафіксувати, що брати органи для трансплантації у померлих не можна, якщо є письмова заява про незгоду на це від самої людини (прижиттєва) чи від одного з близьких родичів померлого.
У померлих неповнолітніх, обмежено дієздатних та недієздатних осіб органи можуть брати за згодою їхніх законних представників.
Взяття органів у померлого донора не повинно спотворювати його чи її тіло.
Діагностувати смерть людини повинні не трансплантологи.
Живим донором може стати лише повністю дієздатна особа – свідомо і без примусу.
“Зміна умов та порядку вилучення органів та інших анатомічних матеріалів у донора-трупа дозволить значно збільшити кількість органних та тканинних трансплантацій, зменшить соціальну напругу в суспільстві та покращить міжнародний імідж України”, – зазначають у МОЗ.
