Гібридна глобальна політика Кремля перевіряє на міцність увесь світовий лад, але може привести Росію до краху. Таку думку висловив авторитетний німецький історик і публіцист Герд Кенен у статті “Що творить Путін?”, опублікованій на сайті Zeit Online, передає УНІАН з посиланням на DW.DE.
За оцінкою німецького історика, російський президент Володимир Путін хоче увійти в історію як “новий збирач Росії” та “лідер Євразії”. Із цією метою він відроджує імперську доктрину, засновану, з одного боку, на “доктрині Брежнєва”, коли невеликим державам, які входять до сфери інтересів Росії, відмовляють у повноцінному суверенітеті, як це відбувається з Україною чи Молдовою. З іншого боку, Володимир Путін апелює до величі дореволюційної Російської імперії.
На думку Герда Кенена, через рік після анексії Криму путінська Росія провадить “агресивні інформаційні війни, між іншим, значно хитромудріше, ніж радянська пропаганда”, успішно впливаючи на думку середніх німецьких громадян, готових “щонайменше поставитися з розумінням” до того, що Росія “бореться з фашизмом” в Україні. Однак “зрозуміти Росію” повинні не лише німці, а й самі росіяни, більшість із яких засліплена подобою “версальського комплексу”, який привів у 1930-ті роки Німеччину до нацизму.
“Усі прямі історичні аналогії брехливі”, стверджує Герд Кенен. Тим не менш, на його думку, можна порівняти “німецьку істерію періоду між двома світовими війнами” з путінськими ідеями про росіян як про “найбільшу розділену націю світу” та про необхідність порятунку традиційних цінностей “російського світу” від зовнішньої загрози, яка нібито століттями походить із Заходу. На думку Герда Кенена, подібні ідеї слід розцінювати як симптом “внутрішньої порожнечі” та “основоположної самоневпевненості”.
Росія нагадує “велетенський шейханат із ракетами та армійськими ескадронами”, але, на відміну від СРСР, а також від іншої посткомуністичної “світової сили” – Китаю – не володіє “громадянським індустріальним базисом із відповідними технологічними і науковими ресурсами” та страждає від “демографічної нисхідної спіралі”. Німеччина надала б Росії ведмежу послугу, підтримавши “імперію, яка водночас втрачає сили й розширюється”, в ролі “антагоніста американських або західних претензій на гегемонію”. На цьому шляху Росія “вже багато разів самознищувалася”, попереджає Герд Кенен.
