Заклики партійців Львівщини залишились непочутими керівництвом ПР – Писарчук

Голова Львівської обласної організації Партії регіонів Петро Писарчук виступив з відкритим зверненням до галичан. 

Текст звернення подаємо повністю: 

«Майже протягом 10 років свого перебування в Партії регіонів, мені доводилось чути немало образ, принижень та звинувачень. Більшість людей не могли зрозуміти, як я – уродженець цих місць – перебуваю в партії, що, на їхню думку, не виражає їх інтересів. 

Як міг я намагався пояснити, що не можна ділити Україну за партійною ознакою. Україна, на жаль, ще дуже різна, і коли ми прагнемо її єдності, мусимо бути терпимими і до Партії регіонів, за яку голосують ще дуже багато громадян нашої держави. Я дякую всім, хто мене розумів і підтримував. Сьогодні їм дуже нелегко. Те, що прийшлось їм пережити не тільки тепер, а за ці роки – і моральний терор, і погрози фізичного знищення – не сумніваюсь, буде винагороджено потім, бо вони стоять не за кумирів чи власну вигоду, а за єдину соборну Україну.

На жаль, не сталося так, як прагнули ми всі. Політики як від влади, так і від опозиції, заради своїх політичних амбіцій поставили на кон єдність держави. В силу політичної сліпоти свою нетерпимість один до одного вони намагаються посіяти серед людей. Втрачаючи довіру виборців, влада і опозиція перетворили мирні акції мирних людей фактично в громадянську війну. 

Заклики партійців Львівщини до громадянського миру залишились непочутими і вищим керівництвом Партії регіонів. На жаль, в партії перемагають яструби, що завжди зневажливо ставились не тільки до Галичини, але й до нас – своїх однопартійців. 

За цих три роки, що Партія регіонів при владі в Києві під час своїх візитів на Львівщину ні голова Партії регіонів Микола Азаров, ні його заступники не виявили бажання зустрітись з партійним активом області, почути їхню думку, а слухали лілейні проповіді супроводжуючих їх місцевих «еліт», які нині першими знову наділи мантії великих патріотів, про відданість Галичини владі, про те, що Писарчука немає чого слухати і партії в нього немає. Дивно, що вони так заповзято сьогодні взялися «воювати» з тим, чого немає. 

Якби люди знали всю правду… Хто захоче, обов’язково буде її знати. Але з болем переживаю все це фарисейство. Адже ми так і не почули, чим керувалось керівництво Українського Католицького Університету, беручи кошти в провладного олігарха, якому вже заборонили в’їзд до США.

Бог їм суддя, як і кожному з нас. Чую і знаю, що судитиме він нас не по тому, скільки палких промов ми виголосили, а по ділах наших. Прошу лишень добра і спокою для тих, хто дихає сьогодні до мене злобою. Не судіть мене строго, залиште це Творцеві. Він єдиний заступився за мене в ту критичну мить, коли здавалось люди не залишили шансу на життя. 

Як і більшість із Вас, я нічим не зобов’язаний Партії регіонів. Ні посадами, ні матеріальними благами. Але зневажав би себе до скону, коли б кинувся тікати з корабля, що попав у шторм. 
Більшість із наших партійців не боїться зміни влади, тому що звикли працювати в умовах жорсткої опозиції до них навіть тих губернаторів, яких рекомендував теперішній уряд.

Але владу потрібно міняти в Конституційний спосіб. Найбільша наша проблема не втому, що влада погана, а в тому, що немає на кого її змінити.

Ми не бачимо барикад на вулицях Берліну чи Риму, де також ведуться складні політичні дискусії. Барикади і блокпости ми бачимо на вулицях Каїру чи Кабулу.

Такий сценарій розвитку подій надовго закриє Україні шлях до Європи. Мало закликати людей до непокори, критикувати владу, вимагати її відставки, але взамін потрібно пропонувати реальні шляхи докорінного реформування влади, політичного устрою, умов ведення бізнесу. Сподівання, що за нас це зроблять іноземні інвестори, – дуже наївні.

Як кожна нормальна людина я переживаю за майбутнє своїх дітей і держави. Знаю, що гарантія їхнього успіху не в тих маєтках, що їм залишу, а в їхніх руках. Кожен з нас має рівно стільки, скільки заробить сам. Гірко тільки від того, що наше покоління не зуміло створити держави, де пошанована праця, де панує і захищає людину Закон. Заявляти, що так не є тільки через Партію регіонів, – несправедливо.

Давайте дійсно зупинимось і переведемо розмову на великі проблеми, що належить нам всім вирішити.

Агресія і жадоба революцій чи помсти – це шлях в нікуди. Така логіка життя, що зачинщики революцій першими стають їх жертвами. Засуджуючи тих, хто застосував кийки до мирних демонстрантів, пам’ятаймо, що слово – це найбільша зброя, яку дав нам Господь. Несправедливо сказаним словом можна нанести більші рани, ніж кийками.

А тому просив би всіх, хто має світлі голови і чисте серце, не піддаватись на заклики ненажерливих «орлиць» до розправи з регіоналами Львівщини. 

Запевняю всіх, що в найближчий період ми зберемо обласну партійну конференцію для детального аналізу всього, що сталося за останні тижні. Зрозуміло одне, що ми не можемо брати навіть політичної відповідальності за ці явно провокативні дії влади, що привели до ескалації політичної напруженості в державі. 

А всім тим, хто чомусь так дуже зацікавлений в моєму виході з Партії регіонів скажу лишень, що з партійним квитком чи без квитка цієї партії чинити так, як це робить сьогодні наша опозиція сьогодні я ніколи не буду».