Кількість виявлених розладів скоротилося, але це не означає, що хворих стало менше. Як передає УНІАН, про це повідомила головний позаштатний психіатр Міністерства охорони здоров´я України, директор Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України Ірина Пінчук.
Вона зазначила, що раніше психічним розладом вважалася наявність клінічних симптомів. «На сьогоднішній день ситуація інша. Всесвітня організація охорони здоров´я надає поняттю «психічне здоров´я» не тільки наявність самого захворювання. Це рівень функціонування людини, рівень її інтеграції в суспільство і якість життя людини. Тобто фізичний, психічний і соціальний добробут людини. Розширено поняття психічного здоров´я», – розповіла Пінчук.
«Якщо брати в цілому – фізичне, психічне, соціальне благополуччя – то кожна третя людина в Україні потребує психіатричної допомоги. Тільки 25% людей з важкими психічними розладами звертаються до лікарів – психіатрів, а інші 75% – де? Мабуть, вони звертаються і в соматичні мережі, і до неврологів, і до терапевтів. Деякі взагалі не звертаються до лікарів, а вирішують свої проблеми іншим шляхом», – розповіла психіатр.
За її словами, згідно зі статистичними даними, на сьогоднішній день до психіатрів звернулися 1 мільйон 200 осіб. З них 70-75 % – розладу не психотичні (неважкі психічні розлади – неврози, астеничні розлади, розлади поведінки), 10% – розумово відсталі, близько 18-20 % – тяжкі психічні розлади (шизофренія, біполярні афективні розлади тощо). Небезпечними є пацієнти з важкими психічними розладами з позитивною симптоматикою.
Пінчук зазначила, що за п´ять років кількість вперше виявлених випадків психічних розладів зменшилося на 4%, але це не свідчить про те, що таких людей стало менше, просто вони не звертаються до лікарів.
Крім того, фахівець вважає значною проблемою депресії у підлітків, основним симптомом яких є дратівливість, яку несправедливо пояснюють так званим «перехідним віком».
Як писали «Коментарі», психологічні та психічні проблеми у дитини можуть бути спровоковані самими батьками. Так , в гонитві за раннім розвитком дитини дорослі часто забувають про те, що насправді потрібно для виховання маленької, але щасливої людини.