Трохи більше місяця залишилося до початку вступної кампанії у вищих навчальних закладах України. Традиційно у цей час Міністерство освіти і науки України проводить регіональні наради-семінари з проректорами і відповідальними секретарями приймальних комісій ВНЗ. 28 травня така нарада відбулася і у Національному університеті “Львівська політехніка”, на якій представлені 185 вищих навчальних закладів західного регіону України, інформує прес-служба навчального закладу.
Відкриваючи нараду, ректор Львівської політехніки професор Юрій Бобало тепло привітав її учасників і представив заступника директора департаменту вищої освіти Миколу Фоменка, начальника юридичного відділу Державного підприємства «Інфоресурс» Дмитра Єльченка, директора Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Ларису Середяк та начальник відділу головного управління освіти і науки Львівської облдержадміністрації Любов Хомин.
У своїй доповіді Микола Фоменко, зокрема, зазначив, що цьогорічні умови прийому до ВНЗ практично не зазнали змін. Такими ж залишаються і терміни подачі та завершення прийому документів. Як і в попередні роки, абітурієнт зможе подавати документи у п`ять різних ВНЗ і на три напрями у кожному з них.
Промовець повідомив також, що цього року вдосконалено роботу Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для прозорості і унеможливлення несправедливого конкурсного відбору усі рейтингові списки рекомендованих до зарахування і зарахованих абітурієнтів мають бути розміщені у цій системі. Кількість учасників зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) загалом в Україні становитиме 322 тисячі осіб, що на 6,5 тисяч менше, аніж торік. Це пов`язано головним чином з демографічною ситуацією. 80 тисяч із цієї кількості становлять випускники минулих років. Вони можуть подавати сертифікати ще від 2008 року. Це ставить їх у вигідніше становище порівняно із випускниками шкіл цього року. Адже змінюються навчальні програми і відповідно зростає складність тестових завдань ЗНО.
Особливий інтерес в учасників наради викликала інформація про зміни у формуванні державного замовлення. Одних фахівців у нас перевиробництво, інших — катастрофічно не вистачає. Десятки тисяч випускників ВНЗ щороку йдуть на біржу праці або працюють не за спеціальністю. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України цього року за державними замовленням на перший курс приймуть 76,6 тисяч майбутніх молодших спеціалістів. Йдеться про коледжі та технікуми. На рівні минулого року залишено прийом на такі галузі знань, як “педагогічна освіта”, “інформатика та обчислювальна техніка”, “машинобудування та матеріалообробка”. Водночас зменшено обсяги прийомів на “культуру”, “мистецтво”, “правознавство” тощо.
На три відсотки поменшає “державних” бакалаврів. Найбільше скорочення стосуватиметься журналістів (на 30%), фахівців з міжнародних відносин (23%), економіки і менеджменту (11,7%). А от на юристів держзамовлення зменшиться лише на 3,5 %. Водночас збільшується держзамовлення на фахівців з електроніки (5,3%), енергетики та енергетичного машинобудування, металургії та матеріалознавство (10,3%), інформаційна безпека (6,7%).
Особливо суттєві зміни у держзамовленні на магістрів. Скорочення торкнеться журналістів-магістрів (37,7%), юристів (22,2 %), фахівців з економіки і підприємництва (28,6%). Деяке зростання магістрів-бюджетників буде для тих, хто обрав галузі знань “електротехніка та електромеханіка”, “машинобудування та матеріалообробка”, “розробка корисних копалин”, “інформатика та обчислювальна техніка”.
Ось як прокоментували пропоновані зміни деякі завідувачі кафедр інженерно-технічного і природничого спрямування. З одного боку, вони висловлювали задоволення посиленням уваги до фахівців, які створюють реальну економіку і добробут держави, а з другого — певне занепокоєння тим, що зростання держзамовлення без врахування потреб ринку праці у тому чи іншому регіоні додасть проблем з виконанням цього замовлення. Адже у нас по суті знищено такі галузі як машинобудування і приладобудування, а за комп`ютерами не може уся країна сидіти.
Заступник директора Департаменту вищої освіти Микола Фоменко повідомив також про нові підходи до формування державного замовлення на конкурсних засадах. Будуть братися до уваги не лише пропозиції самих навчальних закладів, а й всебічне обґрунтування з наданням відповідних документів, висновків експертних рад, погодження обласних управлінь освіти та науки, центрів зайнятості.
Фото: PHL
