Український Гідрометеорологічний центр готує документи для подання пропозицій в Світовий банк з метою отримання кредиту на технічне переоснащення гідрометеорологічних організацій України.
Про це повідомив заступник Українського Гідрометцентру Анатолій Прокопенко під час міжнародного семінару на тему інформування населення регіону щодо загроз паводків в басейні річці Дністер, що 27-28 травня відбувається у Львові, повідомляють організатори семінару.
Як пояснив Прокопенко, сьогодні спостережні пункти в Україні, як і в низці країн СНД, працюють за застарілою системою – «по рейках», на яких фіксується рівень підняття води. Натомість розвинені країни давно перейшли на автоматизовані системи.
«При автоматизації ми можемо отримати дані в реальному часі, кожні десять-тридцять хвилин і цього достатньо, щоб оцінити ситуацію під час розвитку паводку. При критичних ситуаціях ця оперативна передача даних дозволить завчасно спрогнозувати показник стихійного гідрометеорологічного явища, завдяки чому будуть вжиті оперативні заходи, щоб уберегти життя людей та врятувати матеріальні цінності», – пояснив Прокопенко.
При нинішній «радянській» системі, згідно з нормативами Гідрометцентру, дані вимірюються кожні чотири години, частіше – при прямій загрозі паводку. Однак, як наголосив Прокопенко, ця система не є надійною, бо тут повністю задіяний людський ресурс. «На посту працює одна людина і якщо йде стрімкий рівень підняття води протягом двох-трьох діб, то фізично цю роботу людина не може виконувати. Крім того, паводок розвивається і вночі, а що таке вночі йти на пост, коли темно, дорога неасфальтована. Адже пост не обов’язково знаходиться в селі, це може бути за 4-5 км від села, ходити туди і назад – важко», – додав гідрометеоролог.
Загалом на балансі Гідрометцентру України близько 460 постів спостереження, і лише 5% з них автоматизовані (більшість встановлена за кошти закордонних партнерів). Але навіть ті 5% не можуть служити як основне джерело інформації, оскільки досі не сертифіковані в Україні. У басейні Дністра з 70-ти постів – автоматизовані лише чотири.
«Подача документів у Світовий банк ще не означає, що ми отримаємо ці кошти, але це один із шляхів, бо отримати їх від держави, зважаючи на її фінансовий стан, в найближчі роки є проблематичним», – додав Прокопенко.
До прикладу, уряду сусідньої Молдови довелося чотири роки вести переговори зі Світовим банком, аж допоки в 2010 році вдалося отримати кредит на десять мільйонів доларів на повне переоснащення системи гідрометеорологічного моніторингу. Про це під час семінару повідомив директор Гідрометеорологічної служби Молдови Валерій Казак. За ці кошти встановлюється 33 автоматизованих пунктів спостереження, чого для загальних потреб країни достатньо.
