Сплачені автомобілістами як “бензиновий” акциз мільярди гривень замість будівництва доріг пішли “в кишеню енергетичного угрупування”.
Дані про імпорт бензину в Україну за 2012 рік, зафіксовані системою електронного контролю даних перевезених товарів “Укрзалізниці”, і дані митних декларацій значно відрізняються між собою – на більш ніж 700 тис. тонн. Про це в статті DT.UA пише автор Роман Іванченко.
Наприкінці січня Мінфін дав офіційне підтвердження факту масової несплати акцизного збору з нафтопродуктів у 2012 році. У відомстві підрахували: в тіні залишилося близько 22,3% ринку бензину або близько 939 тис. тонн.
“Вийшло якось негоже: пальне купили, податки сплатили, а доріг немає. Куди пішли сплачені автомобілістами мільярди гривень?”, – задається питанням автор.
“Візьму на себе сміливість стверджувати, а нижче спробую довести, що й нині головне джерело проблем (тінізації ринку нафтопродуктів – ред.) – контрабанда, хоча очевидно є втрати й від внутрішнього “виробництва”, – пише далі автор.
Він нагадує: у своєму нещодавньому інтерв`ю виданню колишній глава Держмитниці Ігор Калєтнік (а нині віце-спікер Ради) заявив про неможливість існування у нинішніх умовах масштабних схем контрабанди нафтопродуктів. Він же підказав і можливий спосіб перевірки на наявність контрабанди: за його словами, це можна визначити, зіставивши “конкретні факти”, тобто обсяги зафіксованих Митною службою нафтопродуктів і дані “Укрзалізниці” про їх ввезенні.
“Однак схоже, що сам Калєтнік зазначене їм порівняння митних і залізничних даних не робив. В іншому випадку цього інтерв`ю не було б. І ось чому”, – пояснює далі автор.
Так, у згаданому листі Мінфіну з посиланням на дані митних декларацій йдеться про імпорт минулого року 2,33 млн тонн бензину. Проте за даними “Укрзалізниці”, в 2012 році в Україну із-за кордону в режимі імпорту надійшло 2,742 млн тонн бензину. Різниця в даних складає трохи більше 700 тис. тонн (!), або 25% від усього імпорту.
“Після цього починаєш розуміти, чому пан Калєтнік захотів залишитися в парламенті…”, – відзначає Іванченко.
Нагадаємо, що будівництво доріг головним чином фінансують саме автомобілісти зі своєї кишені. Відбувається це шляхом включення акцизів у вартість нафтопродуктів. Відповідно присутня і певна логіка – чим більше їздиш, тим більше платиш державі за дороги.
1Тільки в 2012 році вийшло якось негоже: паливо було куплено, сплачено податки, а доріг немає. Куди пішли сплачені автомобілістами мільярди гривень?
Докладніше читайте в статті Романа Іванченка “Хто вкрав дороги?” у свіжому номері “Дзеркала тижня. Україна”
