ОСТАННІ НОВИНИ

На Львівщині відкрили туристичний маршрут «Кам’яні Бузьки»

|

На Львівщині апробовали новий  туристичний маршрут під назвою «Кам’яні Бузьки». Про це інформує прес-служба Львівської обласної державної адміністрації.

Кам’янсько -Бузький район є маловідомим та невідкритим туристичним краєм Львівщини. Але саме тут можна помилуватись мальовничими пейзажами Західного Бугу, познайомитись з унікальними пам’ятками історії та культури Побужжя та Малого Полісся.

Відтак учасники апробаційного туру відвідали  село Велике Колодно, де над ставом у мальовничому місці до наших  днів зберігся костел Воздвиження Чесного Хреста (1932р.) з чудовими розписами в стилі арт-нуово. Тут «побував» під час Першої світової війни Швейк – герой  роману Я. Гашека «Пригоди бравого вояки Швейка».

Маленьке село Дернів має дві  родзинки: дерев’яну церкву святого  Микити (1666р.), що належить до числа досконалих споруд народної архітектури галицької школи та рідкісний для України костел в стилі конструктивізму (1930р.).

В селі Батятичі на малому Поліссі  туристів чекають три чудові зразки сакральної архітектури: дерев’яна церква св. Юра (1759р.), церква Собору Пресвятої Богородиці (1788р.) і костел св. Ядвіги (1903р.).

Кам’яна гора запрошує в давнє  галицьке місто Кам’янка-Бузька, що розкинулось між двома річками  – Західним Бугом  і Кам’янкою. Це місто здавна славиться шедевром дерев’яної сакральної архітектури – церквою святого Миколая (1667р.) з п’ятиярусним іконостасом, дзвіницею та величним неоготичним костелом Успіня Богородиці (1908р.), історико-краєзнавчим музеєм  «Кам’янеччина».

Подорож продовжується в місто енергетиків на річці Західний Буг Добротвір, яке гордиться одним з найкращих краєзнавчих музеїв України – Народним історико-краєзнавчим музеєм Добротвора і навколишніх сіл, в якому представлено біля трьох тисяч пам’яток Надбужанщини.

В селі Тадані знаходиться найдавніший з небагатьох збережених дерев’яних костелів України – костел Відвідування Єлизавети Дівою Марією і Святої Теклі (1734р.)

А в Неслухові у палаці Дідушицьких  можна оглянути експозицію історико-краєзнавчого етнографічного музею «Скарби Галичини» ім. Івана Сологуба.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *