В Україні є ряд сільськогосподарських культур, які є генномодифікованими. Це культури, які вирощуються промисловим шляхом, а саме кукурудза, соя, рапс та цукровий буряк. Про це у коментарі УНН сказав директор Інституту харчової біотехнології та геноміки Національної Академії Наук України Ярослав Блюм.
“Якщо говорити з наукової точки зору, то можна сказати, що так у нас є і достатньо багато продуктів харчування в яких присутній генетично-модифікований компонент. Інакше, загалом, і не може бути адже надто багато у світі генномодифікованої сої”, – зазначив Я.Блюм.
Водночас Я.Блюм заспокоїв, що не слід панікувати – все контролюється і використовуються легалізовані культури.
“Цей процес впорядкований. Я це підкреслюю… На нашому ринку немає генномодифікованих помідорів, огірків, слив, груш, яблук чи цитрусових культур – їх просто не існує у світі”, – зазначив він.
“Мова йде про певний перелік сільськогосподарських культур, які вирощуються промисловим шляхом. Перш за все, у тому що стосується нашої країни, це кукурудза, соя, рапс, цукровий буряк. Навіть пшениці генномодифікованої на комерційному ринку немає – її тільки створюють”, – наголосив науковець.
За його словами у світі, але не в Україні, модифікують бавовну (США), картоплю для виробництва крохмалю (ЄС).
“Є окремі мінорні культури, наприклад в Америці використовується транс генна люцерна, папайя, кабачки, помідори для місцевого споживання та солодкий перець. Ці культури там дозволені для використання, вони авторизовані, тобто пройшли дозвільну систему в країні”, – пояснив Я.Блюм.
Якщо говорити про Україну, то за словами Я.Блюма, в нашій державі дві наукові установи, які займаються генною інженерією рослин – це їх інститут, а також Інститут клітинної біології та генної інженерії.
“Але те, що ми робимо – некомерційні проекти. Всі вони для науково-дослідницьких цілей. Ми свої проекти акцентуємо на тому щоб розробляти нові більш ефективні методи генетичної інженерії, біль безпечні підходи, враховуючи те, що це важливо з наукової точки зору, а також виходячи з того, що можливо колись це буде затребуване”, – зазначив Я.Блюм.
Нагадаємо, 10 жовтня 2012 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження “Про визначення наукової установи, уповноваженої на виконання функцій науково-методологічного центру з питань випробувань генетично модифікованих організмів”.
У зв’язку із запровадженням в Україні системи обов’язкового контролю за вмістом генетично-модифікованих компонентів у рослинній сировині, продуктах харчування та лікарських засобах, а також маркування (етикетування) відповідної продукції, особливої гостроти набула проблема повноцінного наукового забезпечення умов для здійснення такого контролю. Це питання не може бути вирішене без створення науково-методологічного центру з питань випробувань ГМО (референтної лабораторії), який міг би виконувати тестування і оцінку методів виявлення ГМ-компонентів, включаючи відбір зразків та ідентифікацію випадків їх перетворення у продуктах харчування або кормах і врегулювання спорів між суб’єктами стосовно результатів.
На відміну від ЄС в Україні до цього часу була відсутня система науково-методологічної координації діяльності випробувальних лабораторій продукції, яка містить ГМО.
Тож прийняття розпорядження дозволить створити науково-методологічний центр з питань випробовувань ГМО на базі наукової установи Національної академії наук України.
Фото: PHL
