Щорічно в Україні збільшується кількість незареєстрованих шлюбів і позашлюбних дітей. ТСН.ua з`ясовував, чому українці не поспішають ставити штамп у паспорті.
Все більше пар в Українi вважають за краще не зв`язувати себе законними стосунками, а жити в цивільному шлюбі. Причому часто навіть народження дитини не є приводом для офіційного оформлення шлюбу.
За даними Мінсоцполітики, в минулому році в Україні народилося близько двохсот тисяч дітей, з яких більше 20% – це діти, народжені поза шлюбом. Ще десять років тому частка таких дітей становила близько 10%.
Зростає і частка незареєстрованих стосунків: так у 2011 році 8,8% опитаних співробітниками Українського інституту соціальних досліджень ім. Яременко сказали, що живуть в офіційно не зареєстрованому шлюбі. Для порівняння: в 1996 році таких в Україні було 3,2%, а в 2006 році – 6,2%.
Європейський тренд
Така тенденція існує не тільки в нашій країні. У Європі цивільні шлюби і позашлюбні діти – давно стандартне явище. Так, в ЄС в 1990-му було 17,4% позашлюбних дітей, а зараз 37,4%. Винятком є хіба що Греція, в якій цей показник також зріс, але з 2,2% до 6,6%.
“Сьогодні Європа переживає кризу сім`ї як суспільного інституту, а Україна лише підходить до цього етапу. Мені здається, що у нас ще все попереду, ще буде гірше, тому що, наприклад, у Данії 54% дітей народжуються поза шлюбом”, – каже Ольга Балакірєва, голова правління Українського інституту соціальних досліджень ім. Яременко.
Однак поки що, згідно з результатами соціологічного дослідження “Трансформація ціннісної орієнтації сучасної молоді в Україні за роки незалежності”, у наших співвітчизників поняття “сім`я” займає перше місце в рейтингу життєвих цінностей.
Але до цивільних шлюбів жителі нашої країни дуже лояльні. Так, в опитуванні, яке було проведене Інститутом Горшеніна, більшість українців схвалили дошлюбні статеві відносини і цивільний шлюб.
“Зареєстрований шлюб ще не гарантує щасливого подружнього життя і збереження шлюбу. Можливо, зростання кількості незареєстрованих шлюбів – це визнання молодими парами того факту, що офіційні речі не так важливі, як їхні особисті почуття”, – пояснює психолог Олена Довга.
До того ж, відзначає експерт, за останні десять років у наших співвітчизників сильно змінилися пріоритети і це теж впливає на шлюбний вік. “Все більше молоді хочуть здобути освіту, стати на ноги, зробити кар`єру, а вже потім одружуватися”, – говорить Олена Довга.
І як аргумент наводить статистичні дані: шлюбний вік в Українi щорічно підвищується (зараз для дівчат це 23-24 роки, для чоловіків – 27), в 2010роцi ЗАГСи зареєстрували всього лише 8,1 тис ранніх шлюбів, де молодята молодше 18 років – це всього лише три відсотка від загальної кількості укладених шлюбів.
Перехитрити державу
За даними Держстату, в Українi кожна п`ята дитина – народжена поза шлюбом. “Щоб зрозуміти повну картину, потрібно розуміти, хто народжує таких дітей, яка вікова категорія і соціальний статус у таких матерів, – міркує Олена Довга, – це при Радянському Союзі народження позашлюбних дітей засуджувалося суспільством, зараз ситуація змінилася. Я знаю кілька прикладів, коли дуже благополучні пари реєстрували свій шлюб через два-три роки після народження дитини”.
Причини дійсно можуть бути різні. Наприклад, пара просто не хоче оформляти стосунки. “Чому ми не одружуємося? Напевно, звикли так жити. Та й нерозумно одружується через стільки років. Для всіх наших друзів і знайомих ми – чоловік та дружина. До того ж нашому синові вже 14 років – уже пора до його весілля готується, а не своє затівати”, – розмірковує Костянтин Бойко, музичний продюсер.
“Костянтин і його цивільна дружина Марія – зріла пара, їм обом уже за сорок років. І тут, очевидно, це спільне обдумане рішення, яке не заважає їм жити щасливо. Інша справа – юні мами. У них ще немає такого досвіду, щоб прийняти обдумане рішення”, – коментує ситуацію Олена Довга.
Молоді мами – це, мабуть, найбільш поширений варіант матерів одиначок. Зокрема, за даними Міністерства соціальної політики, кожна друга дівчина, яка стала матір`ю до 18 років, народжує дитину поза шлюбом. Причому, чим молодші матері, тим більше серед них одиначок.
Так, у 2010 році дівчата молодше 15 років народили 146 дітей. І тільки сім юних матерів на момент пологів були в шлюбі. Дівчата у віці від 15 до 19 років за 2010-й народили 38,5 тис. малюків, з них 17 тис позашлюбних.
“Івана я народила, через п`ять місяців після того як закінчила навчання в школі. Справляти весілля ми не стали (тоді ж неодмінно хотілося велике весілля) – не хотіли, щоб про нас почала говорити вся школа, я приховувала вагітність. А після народження Івана розмови про весілля якось самі згасли: ми, самі ще діти, повинні були піклуватися про дитину, думати як нам і на які кошти жити. Ми були не готові до такого формату відносин і дуже скоро зрозуміли, що спільне життя відрізняється від шкільного поняття “ми зустрічаємося”. Ми розійшлися, коли Іванку було два роки”, – розповідає Наталія Петренко (29 років, Харків).
Це один з поширених випадків. Але буває і так, коли батьки навмисне не хочуть оформляти стосунки, щоб отримати якомога більше пільг і доплат від держави. “Матерям одинакам, крім декретних та одноразової допомоги при народженні, держава ще доплачує від 270 до 540 гривень на місяць, в залежності від віку дитини. Такі виплати здійснюються до досягнення дитиною 18 років”, – пояснює Лев Пащенко, практикуючий юрист.
Крім цього такі мами мають пільги і на фонi зростаючих комунальних тарифів такий бонус може бути важливим для молодої сім`ї.
Гроші та влада
А ось найбільш рідкісна категорія цивільних відносин і батьків позашлюбних дітей – чиновники і держслужбовці з судової та силових структур. Не секрет, що народні депутати, чиновники, різні держслужбовці, високопосадовці-міліціонери, співробітники податкової, прокуратури, судді та ін. – намагаються якомога сильнiше тримати дистанцію від бізнесу (тільки формально, зрозуміло).
“Мій бізнес записаний на мою громадянську дружину – ми з нею разом шість років і у нас двоє дітей, у вересні у нас народитися ще один малюк”, – говорить Ігор К.
Співрозмовник ТСН.ua працює в прокуратурі і він просто не може дозволити собі асоціюватися з серйозним бізнесом, який зареєстрований на його цивільну дружину.
Однак, це найменш поширений випадок. “Свій бізнес і майно можна реєструвати не тільки на свою дружину, але і бабусю, троюрідну сестру, сусіда, одним словом, будь-якого, кому довіряєш. Якщо бізнес великий – тут допоможуть офшори, в цьому випадку кінцевого бенефіціара практично неможливо знайти”, – запевняє Лев Пащенко.
Хоча він визнає, що на дружину найлегше тиснути. “У житті може бути всяке, особливо в життi держслужбовця, який пов`язаний з серйозним бізнесом. І часто дружини і діти є найбільш вразливим місцем. Наприклад, правоохоронні органи саме на ці больові точки тиснуть, коли від такого бізнесмена щось хочуть отримати”, – говорить Лев Пащенко.
Юрист розповів історію про одного колишнього співробітника УБЕЗ, який зараз він перебуває під слідством і звинувачується у вимаганні та економічних злочинах.
“Якщо вина його буде доведена, йому світить сім років з конфіскацією майна. Але конфіскувати у нього нічого – все записано на цивільну дружину: будинок за містом, нова машина і бізнес: кілька автозаправок. На ньому числиться тільки старе авто, вартістю у три тисячі доларів і гостинка на околиці міста, в якій проживає племінник-інвалід”, – розповідає Лев Пащенко.
Втім, у такої підстраховки бізнесу і майна є й зворотна сторона медалі – овести своє право власності на бізнес і майно, якщо цивільне подружжя надумають розходитись, вкрай складно. Юристи знають безліч історій, коли такі цивільні дружини (чоловіки) йшли від своєї половини, прихопивши левову частку бізнесу і майна.
ТСН.ua
