Реформа зайнятості уряду, покликана допомогти українцям з роботою, тільки ускладнить їм працевлаштування, пишуть Comments.UA.
Рекрутинговий бізнес, який досі не зумів нормально стати на ноги після кризи 2008 року, коли на ринку залишилося близько 60% учасників, у липні цього року знову заштормило. Цього разу – через прийняття депутатами урядового закону «Про зайнятість населення», за допомогою якого влада вирішила переполовинити кількість існуючих компаній.
Як зазначає юрист міжнародної юридичної фірми Schoenherr Ганна Синиця, новий закон вперше закріплює в Україні такі поняття, як: «рекрутинг» (діяльність підприємств, що надають посередницькі послуги з працевлаштування), «аутстафінг» (послуга виведення персоналу за штат роботодавця) і «аутсорсинг» ( діяльність підприємств, що здійснюють наймання працівників для виконання ними робіт в іншого роботодавця).
За словами юриста ЮК «Алексєєв, Боярчуков і партнери» Дарини Кирилової, закон покликаний врегулювати діяльність кадрових агентств, яких сьогодні в Україні (за неофіційними джерелами) налічується близько 15 тис. «Несерйозні компанії і компанії-одноденки відфільтрують, залишивши тільки тих , хто надає якісні послуги і дає «гарантійний» строк на своїх кандидатів», – додає Ганна Синиця.
Закон вперше офіційно призначає «наглядача» над усіма організаціями, які беруть участь у цьому бізнесі. Відтепер Міністерство соціальної політики зобов´язане вести облік рекрутингових компаній, але, щоправда, як це відбуватиметься на практиці, із закону поки що не ясно. Незрозуміло також, чи повинні будуть такі компанії ставати на облік в міністерстві й отримувати будь-які свідчення/сертифікати.
До недавнього часу в Україні існувало два види «посередників із працевлаштування»: кадрові агентства (їхні послуги з пошуку роботи оплачували потенційні кандидати на вакансії) та рекрутингові компанії (з ними розраховувалися роботодавці за фактом прийняття працівника на роботу). Перших на ринку більше не буде. «Суб´єктам господарювання, які надають посередницькі послуги в працевлаштуванні, отримувати від громадян, яким надані такі послуги, гонорари, комісійні та інші винагороди відтепер заборонено», – коментує Дарина Кирилова.
Те, що компанії, які надавали шукачам недостатньо професійні послуги, заробляючи виключно на гонорарах від громадян, виявилося поза законом, безумовно, хороший знак. Погано інше. Не заглиблюючись у специфіку сфери рекрутингу, закон змушує піти з ринку частину компаній, які працюють «по білому».
Зокрема, як стверджує партнер компанії Executive Search «Анкор СВ» Алла Коняєва, в документі занадто багато туманних формулювань, які потребують роз´яснень. Наприклад, посередникам, що надають послуги з працевлаштування, заборонено направляти працівників на робочі місця в компанію, де протягом року відбувалося скорочення штату. «Одна скорочена одиниця – це вже достатньо для заборони чи ні?» – дивується експерт. До того ж, на етапі переговорів про співпрацю з посередником роботодавець ще повинен захотіти надати йому таку інформацію.
Компанії, які надають посередницькі послуги та послуги аутсорсингу, зобов´язали подавати інформацію про чисельність працевлаштованих осіб до територіальних відділень Мінсоцполітики. По суті, це означає, що тепер вся зовнішня рекрутингова діяльність буде моніторитися так само ретельно, як діяльність фінансових компаній (банків, страховиків, компаній з управління активами і т.д.).
Швидше за все, з урахуванням останніх «модних» тенденцій вітчизняних чиновників і законодавців, процедури ліцензування рекрутерам не уникнути. І те, що чіткий механізм обліку учасників ринку поки що не прописаний, не означає, що найближчим часом його не придумають. Дуже вже хочеться владі навести власний порядок на ринку праці та легалізувати всіх довкола. Тим більше, що відповідальність за порушення законодавства про зайнятість населення вже серйозно посилили – від штрафів (в 2-5-кратному розмірі мінімальної заробітної плати) до анулювання дозволу на зайняття такого роду діяльністю і рішення про припинення діяльності компанії-порушника.
Як зазначає Ганна Синиця, більш жорсткі умови встановлюються для аутсорсингових компаній (тобто для тих, хто здає персонал в оренду/лізинг) – така діяльність дозволена тільки при отриманні спеціального дозволу. Чи буде такий дозвіл платним, яка процедура отримання та строки дії дозволу, поки що не ясно. Якщо говорити без використання професійних термінів – мова йде про залучення сезонного персоналу або тимчасових працівників під якийсь конкретний проект. За останні три-чотири роки ця ніша на кадровому ринку залишалася, мабуть, єдиною, яка демонструвала стабільний ріст. Роботодавці, які з різних причин не могли або не хотіли брати до себе на постійну роботу в штат працівників, вдавалися до тимчасового/сезонному персоналу. Тепер для оренди працівників доведеться укладати додаткові колективні договори і виплачувати їм заробітну плату не нижчу за ту, яку отримують штатні працівники у роботодавця за виконання аналогічної роботи. При такому підході наявна раніше економія на оренді персоналу втрачається.
«Думаю, що з прописаними вимогами зможуть впоратися тільки великі рекрутингові компанії, що призведе до зменшення операторів ринку. Зокрема, невеликі аутстафінгові компанії будуть змушені піти з ринку», – вважає генеральний директор РК «Брейн Сорс Корпорейшн» Андрій Кривокоритов.
Лишаються незрозумілими деякі пункти закону. Приміром, чому забороняється направляти працівників на робочі місця роботодавця, якщо протягом року в нього скоротився штат? Неясно, навіщо ця заборона і який позитивний ефект очікується від її прийняття. «Те, що компанія не зможе поповнити свій штат потрібними фахівцями, до скорочення безробіття не приведе. Те саме можна сказати і про аутстафінг (послуга виведення персоналу за штат роботодавця)», – переконаний Андрій Кривокоритов. Можливо, таким чином влада прагне захистити компанії від масових скорочень персоналу. Але справа в тому, що послугами аутстафінгу користуються переважно ті компанії, які піклуються про своїх співробітників, але з якихось причин не здатні більше утримувати їх у власному штаті. При цьому експерти зазначають, що сам порядок врегулювання питань масових скорочень у законі прописаний «дуже туманно». І не на користь робітників.
